Спадщина. Бережани. Замок Сенявських. Експедиція 2018 року. Частина 3. Погляд з землі. З подвір'я.

Частина 1

Частина 2

Частина 4

Частина 5

1908 - 1909 роки. Замок продовжує руйнуватися, оскільки в цей період його остаточно перестають використовувати для проживання — замок залишають всі слуги Потоцького.

1916 - 1917 роки. У період Першої Світової війни замок обстріляли з артилерії, в результаті чого його стіни отримали значні пошкодження. Була сильно пошкоджена східна вежа замку і частина південного корпусу (одна з найстаріших ділянок оборонного комплексу).

1918 - 1920 роки. З ініціативи професора Т. Шидловського, голови Управління консерваторській Галичині, і професора Й. Піонтровского, представник служби охорони пам'ятників в Східній Галичині, з замку, що знаходиться в зоні військових дій, вивозять до Кракова всілякі цінності, зокрема різьблені саркофаги представників роду Сенявських.

1921 рік. Власник замку, Якуб Потоцький, вирішує передати комплекс в державну казну. До того моменту Якуб проживав у Франції, і у нього не було ні бажання, ні можливості ремонтувати замкові будівлі та підтримувати їх в нормальному стані.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами! Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html


зайдемо в середину

в центрі двору замка нас зустрічає вже добре пошарпаний макет

підемо вліво

більшість віконних і дверних прорізів закладено цеглою, мабуть з міркувань протидії аварійності

1920-ті - 1930-ті роки. У замку розміщувалися польські війська - 51-й піхотний полк прикордонних стрільців. У цей період проводяться деякі ремонтні роботи в замку, ведуться непрофесійні археологічні розкопки, вивчаються замкові підземелля.

1925 рік. Командир полку Францішек Голинський ініціював проведення робіт, спрямованих на обміри замку і фотофіксацію його підвальних приміщень. Роботи проводилися за допомогою солдат і працівників місцевого управління відновлення пам'ятників.

1933 - 1934 роки. Полковник Станіслав Відацкій, командувач 51-м полком, запропонував відновити замок станом на 1775 рік. Львівський архітектор Й. Багенскій розробив проект реставрації комплексу. За свою діяльність, спрямовану на збереження замку, Станіслав Відацкій отримав звання почесного громадянина Бережан. Втім, його проект так і не був реалізований.

1934 рік. Помирає Якуб Потоцький — останній офіційний власник Бережанського замку.

1938 рік. Цього року служби охорони пам'ятників зробили останні спроби привернути увагу громадськості до плачевного стану замкового комплексу.

Але подекуди зустрічаються і відкриті отвори

заглянемо в середину

в великих залах обвалені склепіння

1960-і роки (?). Розібрано житловий корпус біля східної стіни.

1963 рік. Поставленням Ради Міністрів УРСР Бережанський замок внесений до Державного Реєстру як пам'ятка архітектури національного значення. Йому присвоїли охоронний номер №641.

1980 рік. На замовлення Бережанського райвиконкому інститутом «Укрзахідпроектреставрація» були розроблені проектні пропозиції пристосування замку під культурно-освітній центр.

1989 - 1990 роки. На базі Львівського виробничого об'єднання «Конвеєр» створено акціонерне товариство, на замовлення якого був розроблений проект пристосування Бережанського замку під готельно-рекреаційний комплекс. Проект передбачав відновлення не тільки кам'яних укріплень замку, але і часткове відтворення земляних укріплень 2-ї лінії оборони — земляних куртин, бастіонів, ровів.

1999 год. Бережанський замок внесли до списку архітектурних об'єктів України, які підлягають відновленню. Однак розпочаті реставраційні роботи просувалися дуже повільно через погане фінансування.

димоходи колишніх камінів

ось так сумно це виглядає зсередини, але рухаємося далі

погляд зі східного кута на подвір'я замку

південно-східний палацовий корпус

2004 рік. Замок передали на баланс Державного історико-культурного заповідника у Бережанах. Представники заповідника незабаром звернулися до інституту «Укрзахідпроектреставрація», співробітники якого (колектив реставраційної майстерні №3 на чолі з провідним архітектором Лідією Горніцькою) почали розробку програми проведення протиаварійних, науково-дослідних і виробничих робіт. Була підготовлена ​​проектна документація. Ці підготовчі роботи обійшлися в 50000 грн.

2005 рік. Бережанському замку було виділено 250000 грн. 30000 було витрачено на створення проекту першочергових протиаварійних робіт, які необхідно було провести в західній вежі та західному крилі замкового комплексу. Частина грошей, що залишилася пішла на проведення інших робіт, зокрема, в центрі уваги перебувала церква Святої Трійці, яку укріпили тимчасовими протиаварійними кріпленнями.

в середині

обратка

тут був туалет

південний мур замку за церквою

східні стіна та корпус

бійниці

прохід в західну вежу

внутрішнє вікно західної вежі

2006 рік. Замку виділили 1100000 грн. Західна вежа і західний замковий корпус були внесені в список ділянок комплексу, на які найближчим часом буде направлено пильну увагу реставраторів. Спочатку необхідно було підготувати документацію на проведення протиаварійних робіт, потім документацію на проведення реставрації. Проектна документація (в тому числі й на облаштування тимчасової крівлі над каплицею) коштувала заповіднику 392240 грн. Незабаром на конкурсній основі до робіт в замку було залучено місцеве ТОВ «Успіх». В ході робіт була розчищена територія двору біля західної стіни, були відкриті залишки фундаментів колись розташовувалися тут будівель. Була відновлена ​​кладка нижнього ярусу західної вежі, проведена реставрація бутового мурування зовнішніх стін вежі та замкової стіни (західної?). З внутрішньої сторони західної вежі (на 2-му ярусі) був відновлений дверний проріз. Над західним корпусом був зведений тимчасовий дах з оцинкованого металопрофілю. Одночасно розчищався 2-й, зруйнований, ярус західного корпусу. Були проведені масштабні роботи з розчищення комплексу — з замку вивезли 950 кубометрів будівельного сміття. Велися роботи й в церкві — в східній каплиці були встановлені протиаварійні кріплення, у головного нефа і куполів храму з'явилися тимчасові покрівлі. Проведені роботи в храмі оцінені у 291000 грн. Всього на ліквідацію аварійного стану замка і супутніх робіт було витрачено 708000 грн. Паралельно велися археологічні, геодезичні та гідрологічні дослідження на території замку.

заглянемо в середину

бійниці

західний корпус

2007 рік. На проведення ремонтно-реставраційних робіт виділили 1271000 грн. З них 518000 на західну вежу та західний корпус і 653000 на каплицю. У північному корпусі велися роботи по установці зовнішніх дерев'яних сходів, що ведуть на 2-ий ярус, встановлення вікон і дверей, були завершені роботи зі зведення тимчасової крівлі. Тривали роботи в західній вежі — замуровувалися ділянки стін з проваленою кладкою, частково у вежі відновили карниз. Працівники ЗАТ «Львівреставрація» почали роботи по реставрації куполів і ліхтарів Троїцької церкви. Загальний обсяг майбутніх робіт був оцінений в 1449186 грн, з цієї суми у 2007 році було зроблено робіт на 653000 грн .

2008 рік. Завершено роботи по реставрації куполів і ліхтарів церкви, але перекриття нефа все ще залишалися проблемною зоною церкви.

2009 рік. Після початку фінансової кризи різко скоротилося фінансування ремонтно-реставраційних робіт в замку. Документація на створення даху над навою церкви так і не була завершена.

11 травня 2011 року. Обвалилася частина старої стіни замку в південно-західній частині комплексу, з боку міста. За словами представників заповідника, аварія сталася, оскільки держава практично не фінансує проведення консерваційних робіт у замку. Попередньо вартість відновлення стіни після обвалу оцінили в кілька мільйонів гривень.

погляд на подвір'я від входу в експозицію на другому поверсі

північно-східний корпус

вхід в північно-західний корпус

власне, він сам

обратка

Наші дні. Замок знаходиться на території міського парку. Своєю чергою парк розмістився на площі, що колись захищалось куртинами та бастіонами 2-ї лінії замкових укріплень. Від земляних укріплень 2-ї лінії оборони слідів практично не залишилося. Кам'яний замок знаходиться в стані руїн і перебуває в стадії перманентної реставрації. Оборонний периметр замку тою чи іншою мірою зберігся по всій первісній довжині. Місцями збереглися будівлі замку, що підіймаються на первісну висоту 3 - 4-х ярусів (без урахування висоти покрівлі), місцями замкові будівлі зруйновані до рівня нижніх ярусів і фундаментів. Палац в південному корпусі єдиний з усіх споруд замку зберіг оборонний аттиковий ярус, декорований глухою аркадою з ключе-подібними бійницями в простінках пілястр. Західна і північно-східна бастеї збереглися на висоту 2-х ярусів (без перекриттів), південна — на висоту 4-х ярусів. Замкова церква-усипальниця належить до числа видатних пам'яток в стилі ренесансу на території України.

залишки північного корпусу

там, за стіною, північна вежа

спробуємо зазирнути в неї

ну і ще один погляд на двір з естрадного постаменту

360º панорама. Для перегляду у весь екран, з високою якістю, натискаємо на назву панорами англійською мовою в лівому верхньому куті та переходимо на сайт 360cities для перегляду панорами в повноекранному режимі.

Джерело:

zamki-kreposti.com.ua

Инші частини тут

Частина 1

Частина 2

Частина 4

Частина 5

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проекту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.

Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.

Технічний партнер проекту:

авторизований роздрібний магазин DJI - dji-kyiv.com

ну як то так =))

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Спадщина. Печера. Каплиця-мавзолей родини Потоцьких. Експедиція 2015 року.

Спадщина. Андрушівка. Маєток графів Тишкевичів. Експедиція 2015 року. Частина 1.

Спадщина. Привітне (Хрінівка). Маєток Сулятицьких. Експедиція 2019 року.