Спадщина. Сутискі. Маєток Гейденов. Ванна для царя. Експедиція 2015 року.
Як відомо, гніваньский граніт є результатом палеовулканичних порід з вмістом ксенолітів, осадочних порід та силіфікованого мармуру. Одним із перших дослідників гніванського граніту був великий етнограф М. М. Миклухо-Маклай. Гніванські породи також досліджували вчені Лягоріо, Соболєв, Тарасенко, Сельський, Безбородько та інші. Промисловий видобуток граніту розпочався із прокладенням залізниці Київ-Одеса (1865-1870 роки). Вже в 1891 році працювало два кар’єри. Виготовлялось будівельне та шляхове каміння, тесані поліровані вироби. Перша продукція відправлялась до Австрії, Франції, Польщі, Німеччини та по всіх кутках російської імперії. Власниками розробок були Франц та Гнат Ярошинські. Щоб мати більше прибутків, вони вирішили заснувати акціонерне товариство. Для цього була потрібна згода царя Миколи II, оскільки кар’єри вважалися власністю імператора. Один із Ярошинських поїхав до царя за дозволом. Цар перебував у доброму настрої та на Андрія 13 грудня 1902 року поставив підпис на такому