Спадщина. Поморяни. Римо-католицька Троїцька церква. Експедиція 2013 року. Re-mastering 2024.

Римо-католицька церква Пресвятої Трійці — культова споруда, розміщена в селищі міського типу Поморяни Золочівського району Львівської області. Храм занесений до Реєстру пам'яток архітектури України національного значення з охоронним номером 429/0 (ID 46-218-0032). Має риси, характерні для Відродження та бароко.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

Містечко Поморяни згадувалось ще на 1437 рік, хоча лише у 1456 Казимир IV надав чи підтвердив привілей на міське право власнику міста Яну Свинці. На 1483 рік у документах згадувався плебан Яків, що засвідчує існування парафії. У 1494 році Поморяни викупив каштелян Кам'янця Ян Сененський разом з братом Вікторином. Під час нападів волохів та татар впродовж 1498-1506 років місто було повністю знищене, через що 1504 року Олександр Ягеллончик, а у 1520 Сигізмунд I Старий підтверджували міське право, як і 1564, 1569 роках Сигізмунд II Август після перенесення Поморян на нове місце та 1584 році Стефан Баторій. Наприкінці XVI століття львівський каштелян Ян Сененський відкрив кальвіністський збір. У Поморянах перебував суперінтендант кальвіністських зборів Руського воєводства Станіслав Сарницький (1532—1597). Невідомо, чи був він облаштований у храмі, адже 1595 року сходить згадка про поморянську препозитуру. Через напади татар у 1600 році та спалення замку підіймалося питання звільнення від податків.

Після Сененських місто перейшло до Собеських і актом від 4 січня 1633 краківський каштелян Яків Собеський відновив католицьку парафію, відбудував замок, місто, заборонивши міщанам заповідати нерухомість на користь Храму. Святиню присвятили Божому Тілу, Найсвятішій Діві Марії та Усім Святим. При церкві він заклав вівтар Св. Станіслава Костки та встановив препозита, двох вікаріїв, органіста, кантора, бакалавра. На їхнє річне утримання на Поморянах, підміських селах призначалось 400 золотих для пробоща, по 140 вікаріям, органісту 70, кантору 60, бакалавру 48 і на ремонт храму, 50 золотих. Ян III Собеський збільшив у 1681 утримання церкви на 200 золотих. Поморянська парафія належала до золочівського деканату. Поморяни з 1640-х років до 1684 десять разів зазнавали нищівних нападів татар, коли декілька разів була знищена забудова. Храм повністю згорів у 1674 році в час татарського нападу. Тому Ян III Собеський збудував новий дерев'яний на новому місці напроти замку на ґрунті міщанки Гузихи. Після скарги їй дали відшкодування у 30 золотих і нову парцелю. На місці старого храму встановили хрест і поселили церковних підданих. Новому храму Ян III подарував 2 орнати, пошиті зі здобутих під Хотином турецьких хоругов, і відлитий з турецьких гармат дзвін, що зберігся донині.

За розпорядженням короля Яна III у 1691 році пробощ Ян Станіславович розпочав готувати будівництво мурованого храму. Було розпочато закладення фундаменту, випалювання вапна, завезення каміння. Через брак коштів будівництво затрималось, а після смерті короля у 1696 його припинили, заставивши церковне срібло і продавши камінь. Одночасно у 1692 році теслі майстра Степана з Зарудців два тижні працювали при дерев'яному храмі. Після смерті у 1698 році короля Поморяни перейшли до його спадкоємців синів Олександра (до 1711), Костянтина і його вдови Марії Юзефи (до 1728), Якуба (до 1737). Вони переважно передавали Поморяни у заставу архієпископу Атанасієві Шептицькому, Флоріану Розвадовському, воєводі Янові Тарлу, хорунжому Антону Грабянці, сину відомого алхіміка Тадеуша Грабянки. На той час Поморяни були зруйновані після підпалу у 1707 році саксонським військом, 1710 російським, що з 1734 року постійно перебували тут, несучи нові знищення. У протоколі візитації львівського архієпископа Яна Скарбека у 1716 році згадано дерев'яний храм з дерев'яною хрестильницею, трьома вівтарями з дерева, причому у головному менса була дерев'яна, а у бічних мурована. Один з бічних вівтарів був посвяченій Діві Марії.

Близько 1748 року повернулись до спорудження мурованого храму завдяки жовківському каноніку, поморянському пробощу о. Миколаю Гумницькому. На зібрані та свої кошти він заклав фундаменти. Тоді поморянський ключ після Марії Кароліни Собеської успадкував Михайло Радзивіл «Рибонька» (1740), а святиня отримала 17.000 золотих заборгованого утримання. Гумницький помер 1758 року, залишивши храм вимуруваним до рівня вікон і записавши 2000 золотих на утримання при ньому Братства Святої Трійці. Приблизно в цей період було куплено три дзвони. Вже 1765 року поморянський ключ отримав у заставу овруцький каштелян Станіслав Прушинський, котрий 1788 року його викупив за 409.918 золотих. Після ліквідації золочівсько-дунаївського деканату у 1787 поморянська парафія перейшла до деканату бродівського. У інвентарі 1807 року згадано незавершений храм без вівтарів, а тісне захристя пристосували під каплицю. Хоча було перелічено багатий запас срібного літургійного начиння, срібна шата образу Матері Божої, 25 орнатів, 4 каппи. У цей час пробощ о. Томаш Левандовський домурував стіни до рівня даху, вставив вікна, перекрив дах (1807-1808). Завдяки фундації Юзефа Прушинського, сина власника Поморян Еразма, за пробоща о. Яна Лісіньського архітектор Ігнатій Апріл вимурував склепіння та відновив храм зовні (1812-1816). Нарешті 29 листопада 1819 його освятили. Припускають, що маловідомий архітектор Ігнатій Апріл походив зі швейцарського кантону Тічино, де була відома родина архітекторів і будівничих Апріл.

У протоколі візитації 1821 року наголошено на доброму стані церкви, де знаходились дерев'яні хрестильниця, амвон, три вівтарі з кам'яними менсами. У головному вівтарі з 6 барельєфами був образ Святої Трійці. У південному рамені трансепта стояв вівтар з образом Благовіщення, у північному з образом Св. Йосифа. Архієпископ Франтішек Піштек 1841 року консекрував храм. Через два роки поморянська парафія повернулась до відновленого золочівського деканату. Тоді до парафії належало 19 селищ. Пожежа 1854 року значно пошкодила храм, відновлення якого тривало два роки завдяки коштам власника Поморян Юзефа Прушинського, Юзефа Балицького, який записав 800 гульденів. Новий головний вівтар виконав сницар Олександр Швачик з Колодіїва, учень Мартина Яблонського художник Фелікс Беджицький розписав неф і пресбітерій, Томаш Тирович намалював образ Пресвята Трійця. З паризької виставки привезли у 1855 році фігуру Матері Божої. Надалі відбувались незначні зміни декорації святині. Автор «Поморянської хроніки» Броніслав Заморський у 1867 році подав опис храму, заповненого копіями робіт італійських художників Гверчіно, Вазарі, дель Сарто, імовірно, подаровані з колекції Прушинських. Портрети Яна III Собеського роботи Яна Купецького і Юзефа Прушинського авторства Алоїзі Рейхана. У північному рамені трансепта в каплиці Непорочного Зачаття Діви Марії стояла паризька фігура Богородиці. На початку 1870-х років поміняли вікна, у 1882 відновили музичні хори для встановлення органу, у 1906 перекрили дах і встановили сигнатурку.

Храм без значних втрат пережив Першу і Друга світові війни. Поморянська парафія увійшла у 1933 році до новоутвореного зборівського деканату. Храм був закритий у 1950-роках та простояв покинутим до 1990 року, коли його повернули громаді РКЦ. Він був відновлений і обслуговується священниками з Золочева.

Невідомо, чи при будівництві були використані фундаменти, закладені з наказу Яна III Собеського і чи вони визначили його план. Орієнтований храм збудували з цегли, облицьованої кам'яними плитами. Він збудований на плані латинського хреста, чиї рамена формують двопрясловий неф і однопрясловий пресбітерій з тригранною апсидою та трансепту з однопрясловими раменами, де у північному була каплиця Св. Йосифа, у південному — каплиця Непорочного Зачаття Діви Марії. Храм покрито двосхилим дахом з сигнатуркою. До північної сторони пресбітерія добудували будівлю захристя, на поверсі якого містилась скарбниця. По периметру бічні фасади декоровано профільованим карнизом з великим виносом. У чільному фасаді нефа нижній ярус виокремлено антаблементом і розчленовано пілястрами на три поля. У центральному широкому полі дверний проріз отримав профільоване обрамлення і розміщені над ним фриз з розетами, профільований карниз і трикутний начілок, на тимпані якого розміщені перехрещені ключі. У розміщеній вище ніші встановлено дерев'яне Розп'яття. Над нішею розміщено кам'яний квадратний барельєф з Всевидючим оком з підтримуючими його голівками путті в обрамленні глорії з хмар і променів. Поверх глорії два ангели підтримують корону, що увінчує композицію. Поверх барельєфа під архітравом розміщено кругле вікно, як і у чільних стінах трансепта, апсиди. Понад антаблементом височіє трикутний фронтон з вікном на полі тимпана. З двох сторін на п'єдесталах встановлено вазони.

Перед храмом на стовпах брами встановлено фігури Архангела Гавриїла і Матері Божої авторства Теодора Єжовскі, а при південно-східному наріжнику огорожі фігура Івана Хрестителя. У дзвіниці у середній арці висить дзвін з барельєфами Івана Хрестителя і гербового польського орла, написом: SONET VOX MEA IN AVRIBUS TVIS DOMINE A.D. 1682 та A.M.D.G. SVMPTU SERENISSIMI JOANNIS III PRO ECCL[ESI]A POMORZANENSIS A.D. 1682. Його було відлито з захопленої під Хотином 1673 турецької гармати. У інтер'єрі нефа розчленована на прясла пілястр тосканського ордера, на яких спочиває антаблемент з фризом декорованим тригліфами. У решті храму членування пілястрами не застосовувалось. Склепіння нефа півциркульне з люнетами, трансепту хрестове, пресбітерія хрестове з ребрами опертими на консолях. Музичні хори з мурованим парапетом оперті на квадратних стовпах. Склепіння у 1855 році почав розписувати Фелікс Бєдрицький. У нефі він виконав геометричні та рослинні орнаменти; у трансепті картуші з релігійною символікою, фігурами ангелів, тварин; пресбітерії медальйони з євангелістами, гербами власників Поморян — Свинків, Прушинських (Равич), Потоцьких (Пилява), Радзівіллів (Труби), Собеських (Янина, Леліва).

1990. Фото М.І.Жарких.

2010. Фото від rkc.in.ua

Джерела:

https://uk.wikipedia.org/wiki/Костел_Пресвятої_Трійці_(Поморяни)

https://rkc.in.ua/index.php?&m=k&f=alvlvzo&p=lvzopmpt&l=r

https://www.pslava.info/PomorjanySmt_KostSvTrijci,148159.html

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища.