Спадщина. Дунаїв. Оборонна церква св. Станіслава. Експедиція 2018 року. Частина 2.

До 1766 тинmк на стінах усієї церкви збили задля виконання нових розписів, які, ймовірно, виконав Антоніо Тавелліо. Він розписував палац у Дунаєві, покої Вацлава Сераковського у Львові. Залишили лише розписи Вижицького на склепінні. При візитації архієпископа В. Сераковського було описано намальований на стіні головний вівтар з розміщеним у срібній рамі в стіні образом Матері Божої з Дитям. У каплицях стояли старі дерев'яні вівтарі. На хорах знаходився зіпсований органчик. У дзвіниці знаходились дзвони «Cв. Станіслав», «Св. Ян Непомук», «Св. Тереза» у сигнатурці. 11 травня 1766 року В. Сєраковський консекрував церкву, на згадку про що розмістили чергову пам'ятну таблицю.

поки чекаємо ключницю, що йде відкрити нам храм — познімаємо через залізну решітку

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

2013

Через кілька днів він підписав декрет з вказівками перенесення епітафій, виконання декотрих нових елементів спорядження храму. Церкву 1896 року пошкодила пожежа, після чого дах покрили металевими листами. До 1907 відновили головний вівтар, фрески у апсиді, а 1909 року Леонард Вінтеровський наново розписав наву. Відновлення завершили лише 1912 року.

При візитації 1820 року зазначено наявність 3 вівтарів — головний фресковий з 4 дерев'яними різьбами святих, бічними дерев'яними. У церкві не було срібних прикрас, вотів, реквізованих австрійцями. У 1878 відновили та позолотили вівтарі, причому головний вже був дерев'яним.

В час боїв Першої світової війни кулі та осколки снарядів пошкодили дах, склепіння церкві, дзвони були реквізовані російським військом. У міжвоєнний час було проведено відновлення будівлі. Куплено новий дзвін. Останній передвоєний священник Казимир Лозинський помер 1946 року, через що невідома доля майна церкві. У післявоєнний час він стояв зачиненим, а через пошкоджений дах відбулось замокання ділянок фресок на склепіннях та стінах. Церкву закрили у 1948 році. На початку 1990-х років церкву передали вірянам РКЦ і у 1992–2003 роках провели перші роботи по її відновленню.

Ймовірно, до 2014 року було частково укріплено розпису в вівтарній частині, де у 2013 році ще стояли будівельні ліси. За місцевими переказами підземелля церкви були пов'язані з місцевим замком, що знаходився навпроти — підземним ходом. Місцевий священник Юзеф Куц розмуровуючи та розчищаючи великі підвали храму виявив множинні людські останки. З яких вони часів — невідомо, відповісти на це може тільки дорога експертиза, на проведення якої грошей природно немає. У священника був план організувати в підвалах щось на зразок місцевого музею про храм, але коштів поки на це не знайшлося і було прийнято рішення поки підвали законсервувати, залишивши тільки невеликий зальчик для господарського інвентарю.

заглянемо на хори

хиткі сходи на третій ярус вежі

і гарні донизу

у захристії йде ремонт

частково речи знесено до скарбниці

заглянемо в підвал

далі за кладкою ще приміщення, але поки вирішили шлях до них обмежити

Це був наш третій підхід до храму. Перший відбувся у 2013, другий і третій в цьому році. У другій не вдалося потрапити в середину, ні священника, ні ключниці в Дунаєві не було. Зате третій підхід дав великий матеріал по інтер'єру і вдалося піднятися ... до колишнього бойового ярусу. До нього ще треба буде обов'язково повернутися, озброївшись гарним світлом (а не ліхтариком мобілки =)), ретельно відфотографувати периметр, вивченням якого, я впевнений ніхто не займався ... А ось на дзвіницю піднятися не вдалося, дуже кволі дерев'яні сходи не місце для експериментів з моїми 130 кілограмами ...

йдемо до даху, де можливо зберігся бойовий ярус і вже на сходах перша знахідка

хоча це насправді пізніша добудова

ще не зовсім гарно видно, но ось вона, перша стара бійниця

і ось вони, рідненькі, ховаються за перекриттям даху

колись це була зовнішня стіна з бійницями

заглянемо в отвір, ведучий під дах церкви на склепіння

так, це він, бойовий ярус оборонної церкви, шкода, мало світла, немає штатива — тому дослідження дуже поверхневе та й попросили нас поки по склепінню не шастати

а це надбудова над захристям

і на останок пара панорам, зовні та в середині церкви

360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на значок Toggle Fullscreen англійською мовою, перший в правому верхньому куті

декілька старих фото

початок XX століття

1914

друга світова війна

1990

1993

Частина 1 тут ====>>>

стаття 2013 року/статья 2013 года

Джерела:

wikipedia.org

relicfinder.info

delcampe.net

opole.pl

pslava.info

zamki-kreposti.com.ua

castles.com.ua

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища.