Спадщина. Кукільники. Римо-католицька церква св. Марії Магдалини. Експедиція 2018 року.

Хоча Кукільники лежать в кількох км від рогатинської траси, дорога туди загалом непогана. В польські часи село називалось не так іграшкова — Какольники або Конкольники (Konkolniki, Kakolniki). Зараз в цьому поселенні на річці Бибелці проживає півтисячі мешканців. Часом дуже хочеться подивитися в очі тих, хто складав списки пам'яток архітектури в радянські часи. До Більшівців, що заслужено поселились в чотиритомнику зі своїми пам'ятками національного значення — неповні 10 км. І в Більшівцях, і в Кукільниках — велетенські старовинні церкви, в Кукільниках ще й розписана відомим майстром С. Строїнським. Яким чином храм XVIII століття не потрапив до охоронного списку, зрозуміти не можна. Назва в села не вийшла? Тупо не доїхали туди? У чому річ? Нема відповіді.  

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами! Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

2018

1994

2018

2009

Нечасто можна побачити храм з XVIII століття в настільки жахливому стані. Засмерділи радянськими добривами стіни, аварійний підйом на хори та до вежі-дзвіниці, дах, що от-от впаде, розграбована крипта, обшарпані розписи — за що так зі спорудою? Розберемося з історією. Кукільники були чи не найдавнішою власністю галицьких (пізніше львівських) архієпископів, яку їм дарував ще польський король Владислав Опольчик в 1368 році. Вже в 1390, тут була архієпископська резиденція. В 1430 році Владислав Ягелло надав маєтностям архієпископів німецьке право (читай — Кукільники мали магдебургію). В поселенні був навіть замок, відреставрований абатом Григорієм (Грегором) з Санока, який тут і помер в 1479 році. Про замок у своїх працях потім згадував ще й архієпископ Ян Скарбек під 1731 рік. Документи 1551 і 1578 років називають Кукільники містом.

Римо-католицька парафія була заснована в Кукільниках 27 травня 1421 року львівським архієпископом Яном Жешовським (Jan Rzeszowski). В 1765 році Кукільники стали центром новоствореного деканату, до якого входили парафії в Бережанах, Горожанці, Кукільниках власне, Козовій, Монастириськах, Нарайові, Підвисокому, Підгайцях та в Усті. Після ліквідації цього деканату в 1787 році Кукольники відійшли до бережанського деканату. В 1843 році кукільницький деканат було відновлено — до нього увійшли Більшівці, Бурштин, Горожанка, Кукільники, Маркова, Підгайці й Рогатин. XX століття додало до деканату ще й парафії в Бокові, Медусі, Сарнках Дольних (тепер село Поділля), Старих Скоморохах і Товстобабах.  

Перша римська церква в Кукільниках з'явився в XV столітті. З документів 1623 року знаємо, що в той час храм було спалено — як і все поселення: турки та татари постарались. Відновили святиню, але ненадовго — її тотально знищили яничари в 1676 році. Пізніше на місці давнього храму  ксьондз Марцін Ординський звів каплицю. В протоколі візитації архієпископа Яна Скарбека з 1722 року сказано, що мурована церква під титулом св. Івана Євангеліста, Марії Магдалини та 40 мучеників була відбудована на кошти архієпископа. Місце під храм взяли чудове: на горбочку в центрі поселення.
Зібрана Скарбеком комісія в 1727 році визнала розп'яття з кукільницького замку чудотворним і наказала перенести його до головного вівтаря місцевого храму. Отже, в той час храм був вже, скоріше за все, збудований. За заповітом Скарбека саме в кукільницькому новозведеному храмі мало бути поховано серце архієпископа.

З протоколу візитації 1741 року архієпископом Миколаєм Ігнацієм Вижицьким відомо, що будівництво церкви все ще тривало — коштами допомагав київський воєвода Юзеф Потоцький, ну і Скарбек щось там заповів. Ще під час будівництва, в 1735 році, храм обікрали, винесли чимало церковного інвентарю. Акти візитації з II половини XVIII століття повідомляють про подальші зміни в вигляді святині. За даними 1766 року в храмі було 7 нових вівтарів, поки що не позолочених і не помальованих, окрім вівтаря св. Трійці. В головному вівтарю знаходилося вже згадане "чудодійне" розп'яття. Потребували ремонту хори. Храм вже мав на той час два дзвони.

За наступний рік вівтарі таки були позолочені та помальовані, хори відремонтовані, а дзвони перенесені до нової мурованої дзвіниці. Так от коли вона виникла, в 1767 році! Правда, її було реконструйовано в 1882 році. У 70-80-х роках було здійснено ремонт храму, після чого архієпископ Фердинанд Кіцький консекрував його 13 жовтня 1782 року під титулом св. Марії Магдалини.
З двох святих, Вацлава і Флоріана, на 2009 рік, один вже безголовий — а ще 15 років тому у 1994-му зі статуєю все було гаразд. На 2018 рік все гірше — лева статуя дзвіниці вже зникла, а права продовжує своє руйнування…

В 1774 році храм було розписано. "Воскресіння Лазаря" над південним входом до захристії, "Вечеря в Еманусі" над північним, вище, по боках від вікон — чотири сивіли. На склепінні куполу - "Поклоніння трьох волхвів". На стінах нави — сидячі фігури "Докторів церкви” (?). На західній стіні, по боках від аркади — фігури ангелів, які оточують св. Вероніку, яка зображена стоячою на колінах. Над хорами — фрагменти не ідентифікованих сцен, дещо вище - "Смерть Моїсея". Під хорами, з обох боків від входу — святі пустельники та "Христос з дітьми". На балюстраді хору напис: ANNO 1732 ERECTA; ANNO D(OMI)NI 1782 CONSECRATA; ANNO !*&) RENOVATA. Вище хорів, на східній стіні, по боках від вікна — Давид і св. Цецилія. На північній стіні — музиканти в кунтушах. На склепінню нави — фрагмент "Знаходження Хреста", "Втеча до Єгипту" та "Поклоніння пастухів". Розписи, скоріше за все, належать пензлю Станіслава Строїнського (Stanislaw Stroinski). Знищені вівтарі — зараз тільки на архівних фотокартинках.

 

В 1776 році храм перекрито новим гонтом. В 1778 році прихрамовий цвинтар було оточено муром, а на фасаді храму з'явились дві статуї. В 1780 році вежі та сигнатурка храму були в катастрофічному стані, могли завалитися.
Що відбувалося з церквою в ХІХ століття - маловідомо. Тільки й знаємо, що вже тоді з'явилися бляшані ринви, амвон був "гарним і елегантним", а під час ремонту в 1870 році вежу храму розібрали. В 1882 році дах було вкрито дахівкою (черепицею). В 1899 році було відновлено сім вівтарів храму.

 

В часи Першої світової храм сильно постраждав: були пошкоджені фасад, сигнатурка, амвон і головний вівтар. Дах відремонтували в 1919 році, а за генеральний ремонт взялися 1924 року. Тоді укріпили фундаменти, потинькували споруду зовні, замінили дах і звели нову сигнатурку. В 1931 році було відновлено 3 вівтарі, амвон та орган. Храм закрили в 1945 році. Після 1955-го в ньому влаштували склад хімдобрив. А в 1962-му, селяни спалили все, що залишалося — амвон, вівтарі тощо. Прихопило полум'я і сигнатурку. В 1984-1985 роках храм перекрили бляхою. З 1990 року споруда стоїть пусткою і помирає. Храм порівнюють з церквами в Богородчанах та Тисмениці, а також з львівським тринітарським храмом (1703-1731) та станіславівською колегіатурою. Ось такий він — Кукільницький храм, забутий, тяжко поранений та напівмертвий…

Як завжди, трошки архівного...

початок XX століття...

Джерела:
https://www.castles.com.ua/kakolniki.html
http://www.rkc.in.ua/index.php?&m=k&f=ozifha&p=ifhakkmm&l=u
https://uk.wikipedia.org/wiki/Кукільники
http://galych.com.ua/istoriia-halycha/arkhitektura/item/1027-kostel-sv-ivana-yevanhelista-marii-mahdalyny-i-40-muchenykiv

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. 

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища. 

Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини та нашого проєкту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”. 

Підписуйтесь на сторінки проєкту на: 

Patreon 

Twitter 

Telegram 

Instagram 

Технічні партнери проєкту:

найпрофесійніший сервіс з ремонту квадрокоптерів та багато якого іншого обладнання в Україні  

 та

 

 

хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.

ну як то, так =))

P. S. A cup of hot, strong coffee won't hurt with our project! Come on! It's only a dollar!

P R E S S ===>>> and support us!

P.S. ПРОЕКТ НЕ ЗАЙМАЄТЬСЯ ЗБОРОМ КОШТІВ І ПОЖЕРТВ НА РЕМОНТИ, РЕСТАВРАЦІЇ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ОБ'ЄКТІВ АРХІТЕКТУРНОЇ СПАДЩИНИ, ПРО ЯКІ МИ РОЗПОВІДАЛИ ТА РОЗПОВІДАЄМО У СВОЇХ СТАТТЯХ. Це є прерогативою місцевих органів, громад, громадських об'єднань чи благодійних фондів.