Спадщина. Підкамінь. Монастир походження дерева хреста Господнього (колишній домініканський). Експедиції 2013/2014/2016/2018 років. Частина 2.
У другій частині ми повернемося в монастирський комплекс в 2018 році, коли нам вдалося з четвертої спроби потрапити всередину Успенської церкви і поглянути на ситуацію, що склалася з відновленням самої церкви.
Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.
Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.
Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html
пройдемо на обгороджену ділянку перед центральним входом до церкви
2013
2018
двері головного входу, закриті.
елементи фасаду
2013
2018
2013
2018
оглянемося на четверту вежу, оборонну стіну і господарську частину
Отже. Церква Успіння Пресвятої Діви Марії.
Церква вибудована з цегли та каменю. Тринавна(типу базиліки), потинькована, зального типу, центральна нава вища за бічні, трансепт — відсутній. До бічних сторін вівтарної частини храму прибудовані двоярусні каплиці, вкриті куполами.
Довгий час будівництва (1612—1695) викликаний помилками малоосвічених будівельників, що призвело до обвалу склепінь у 1640 та 1685 роках. Легенда говорить про те, що значні кошти давав король Ян III Собеський, а обвал — то «кара Божа».
а ось і двері, через які ми потрапимо всередину церкви
Джовані Батіста Фальконі перед травнем 1648 року виконав стуккову декорацію інтер'єру каплиці св. Домініка храму (стіни, тамбур і чаша купола). У 1708 році до головного фасаду храму прибудували чотирикутну вежу. 1712 року майстер С. Дроздович на протилежному кінці даху нави від вежі храму створив сигнатурку. У 1713 році монастир оплатив створення та запровадження годинника (куранти) на вежі церкви (майстер А. Загайський). У 1760 році впритул до абсиди побудували одноповерховий ораторіум (архітектор Д. Терлецький.)
але спочатку скористаємося чудовою можливістю (від пана Власенко), поглянути на те яким був храм до початку млявого перевтілення ...
ліва каплиця
Укладені угоди та виплати за роботи:
- 21 лютого 1700 року пріор Томаш Крушевський ОР — зі скульптором Лаврентієм Сарновичем щодо виконання нового головного вівтаря храму за 4300 польських злотих (офіра волинської каштелянової п. Анни Вельгорської). Цей вівтар вирішено було оздобити срібним антепендієм з монастирських коштів. Л. Сарнович виконав також два притенчових бокових вівтарі — св. Хреста і св. Вікторії.
- 9 жовтня 1760 року — зі скульптором Стефаном Кольчицьким на виконання вівтаря св. Томи Аквінського за 400 пол. зл.
- 3 жовтня 1773 року архітектор Петро Полейовський отримав від ченців оплату (216 пол. зл.) за створення ескізу хорів.
отже, продовжимо нашу подорож 2018 року по коридорах службових приміщень і самої церкви
час тут явно зупинився на невизначений термін ...
через незачинені двері потрапляємо у внутрішній дворик з колодязем, але колодязя тут не видно, можливо що він в цій споруді
огляд службових приміщень закінчений, пересуваємося в сторону церкви — бічний вхід в ліву каплицю
в середині панує напівтемрява, працювати без штатива дуже складно, доводиться багато перезнімати або працювати з автонастройкою, яка теж мало рятує в цій ситуації ...
- 11 квітня 1774 року — з Франциском Олендзьким щодо виконання за 78 червоних зл. різьбленого декору нового 18-голосого органу. Декор, виконаний майстернею Ф. Олендзького, пізніше відремонтували та дещо переробили в стилі рококо і неорококо з використанням поліхромних позолочених фігур Давида, св. Цецилії, музикуючих ангелів з трубами, мотивів рокайлів, граток, мушлей і квітів.
- 6 липня 1779 року — 300 флоринів скульптору Йозефові Легерлютцу за виставлення двох вівтарів: св. Вікторії та св. Антонія.
Храм прикрашали також скульптури Я. Ростафінського. Фрески створювались впродовж декількох будівельних періодів (Станіслав Строїнський — у 1766 році, пізніше — С. Скрицький, Я. Чайковський, Ф. Силич, у XIX столітті — Кароль Рафаїл Сагановський (1836–1879) та М. Яблонський, та ін.)
тут рятувати вже практично нема чого = (
Твори мистецтва та фрески були пошкоджені під час першої світової війни та пожежі 1916 року, коли згоріли дахи більшості монастирських будівель. Монастир частково ремонтували у 1920-ті роках.
Томаш Зауха вважав, що дуже правдоподібно після фундушу для домініканців Миколи Василя Потоцького (200000 злотих польських в 1761 році) в 1764 році розпочали виготовляти новий пізньобароковий головний вівтар для храму. Старий натомість розібрали та перевезли до домініканського храму в містечку Золотий Потік (1775).
центральні двері зсередини храму
але щось з розпису ще залишилося в цій частині
Зб. Горнунг вважав, що Ф. Олендзького можна вважати автором різьб вівтаря св. Вікторії по лівій стороні біля входу в презбітерій та статуї матері Божої Ласкавої, яку потім перевезли до храму домініканців у Тернополі. Також, що Фабіан Фесінгер був автором різьбярського вистрою в церкві.
та й на стелі дещо збереглося, але стан звичайно жахливий ...
Вежа храму. У 1761 році за проектом архітектора Павла Гіжицького створено бароковий дах вежі храму (за іншими даними, Гіжицький брав участь в роботах у 1760 році). Вежа чотирикутна за поземним планом, у п'ять ярусів, кути декоровані пілястрами, дах четвертого ярусу — скульптурами. У 2010 році бароковий дах вежі через аварійний стан було демонтовано під час ремонтних робіт.
найбільш збережена частина храму — права каплиця
Келії. Першим постав одноповерховий корпус з північного боку храму. Будівництво тривало у 1612–1685 роках. В першому внутрішньому дворі викопали колодязь. З 1746 роках розпочато будівництво другого поверху келій за проектом архітектора С. Мікошевського та новим внутрішнім діором. Саме ці корпуси ремонтували у 1864 році, а потім у 1920-ті (архітектор Вавжинець Дайчак).
Корпуси келій — дво- та триповерхові, коридорної системи з одно- та двобічним розташуванням келій. Частина коридорів має циліндричні, друга частина — хрещаті склепіння. Зовнішні фасади келій — суворі, пласкі, бідні декором, завершені карнизом. Мури підсилені контрфорсами.
переходимо до вівтарної частини
входи до крипт
Меценати. Король Речі Посполитої Ян III Собєський, теребовлянський староста Міхал Францішек Потоцький, канівський староста Микола Василь Потоцький, представники магнатських родів Вишневецьких, Чорторийських, Любомирських, Собєських, Потоцьких (зокрема, Стефан Александер Потоцький), Калиновських. Чимало коштів для монастиря було отримано завдяки особистим зв'язкам його пріора кс. Францішека Руссияна з родинами Потоцьких, Коссаковських.
Пріори. Дамасцен Сапальський (1640-43), Томаш Крушевський ОР, Садок Баронч, Францішек Руссиян.
Усипальниця. У крипті храму були поховані представники родів Цетнерів, Ледуховських, тіло Стефана Александера Потоцького…
за щитами в отворах, відремонтована частина церкви, що використовується монастирем для служб
Піднімемося на хори
На цей момент церква перебуває в стадії перманентного ремонту, який ніяк не може розпочатися повноцінно і якому не видно ні кінця ні краю. Внутрішній простір заставлено будівельними лісами, але про їх стан важко судити через давність термінів їх створення. В інтер'єрах збереглися фрески та ліпні елементи. Стан крипт, невідомий, але за словами настоятеля було перепоховано безліч кісток, невідомо чиїх і невідомого тимчасового періоду, а до наведення ладу ще руки не доходили ні у кого з "горе-реставраторів" та й ченців.
ось як би та все що можна побачити в середині церкви, через ті ж двоє дверей, що ми потрапили всередину, залишаємо храм...
плавно переходимо через закриту частину двору до третьої частини нашої розповіді, про стан монастиря на 2018 рік і до архівних кадрів
Джерела:
Монастир_походження_дерева_Хреста_Господнього
Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.
Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища. 
Підписуйтесь на сторінки проєкту на:
Технічні партнери проєкту:
найпрофесійніший сервіс з ремонту квадрокоптерів та багато якого іншого обладнання в Україні 
та
хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.
ну як то, так =))
P. S. A cup of hot, strong coffee won't hurt with our project! Come on! It's only a dollar!
P R E S S ===>>> 
and support us!
P.S. ПРОЕКТ НЕ ЗАЙМАЄТЬСЯ ЗБОРОМ КОШТІВ І ПОЖЕРТВ НА РЕМОНТИ, РЕСТАВРАЦІЇ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ОБ'ЄКТІВ АРХІТЕКТУРНОЇ СПАДЩИНИ, ПРО ЯКІ МИ РОЗПОВІДАЛИ ТА РОЗПОВІДАЄМО У СВОЇХ СТАТТЯХ.
Це є прерогативою місцевих органів, громад, громадських об'єднань чи благодійних фондів.
Коментарі
Дописати коментар