Спадщина. Підкамінь. Монастир походження дерева хреста Господнього (колишній домініканський). Експедиції 2013/2014/2016/2018 років. Частина 1.
Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.
Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.
Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html
Перенесемося у 2013 рік, перші відвідини проектом цієї пам'ятки. І так, вже при під'їзді будови монастиря та оборонні вали видно здалеку.
але, якщо промахнутися з поворотом, то дорога почне огинати стіну монастиря і ...
До речі, погляньте на скільки піднявся рівень землі
Перша згадка про монастир — 1464 року, у зв'язку із заснуванням містечка Підкамінь, замку та храму оо. домініканців за ініціативою Петра Цебровського з Жабокруків — власника довколишніх земель (хоча Володимир Пшик вважає, що монастир згадували й раніше, в 1411 році.). Посідач з цією метою звернувся до монастиря РКЦ у Львові прислати сюди ченців. Архієпископ львівський Григорій Сяноцький сам приїхав до Підкаменя, а в день Успіння Пресвятої Діви Марії 1464 року спровадив сюди братів. Ченці осіли при церкві Успіння Пресвятої Діви Марії, Святого Хреста, апостолів Петра і Павла та всіх святих. Для утримання монастиря Петро Цебровський записав села Попівці, Нем'яч.
... за округлим кутом повороту покажуться в'їзні ворота психоневрологічної лікарні ...
за ними власне її територія, розташована на частині монастирського комплексу
на розі закріплена велика таблиця і герб
прогуляємося вправо уздовж стіни келійних корпусів
1519 року під час навали турків-османів селище і монастир домініканців пограбовані та зруйновані.
1524 року Марцін Каменецький наказав утопити у ставі Попівців двох ченців-домініканців з Підкаменя, які боронили проти його волі фундацію монастиря. 8 січня 1688 року село Чехи стало власністю домініканського монастиря.
15 серпня 1727 року в монастирі відбулась коронація ікони Підкамінської Богородиці (латинський обряд, за дозволом Папи Римського Бенедикта XIII).
у тупого кута, що розділяє корпуси келій розташовані ворота у перший двір
потрапити за них не можна, але якщо дуже хочеться можна заглянути в темряву їх щілин ...
загортаємо за кут з контрфорсом і рухаємося далі
Монастир був власником великої земельної ділянки в містечку Гологорах у другій половині ХІХ століття.
Перед Першою Світовою дзвіницю вінчала статуя Богородиці, а трохи нижче (по кутах вежі) височіли фігури чотирьох святих.
Під час пожежі в монастирській бібліотеці у вересні 1915 року були знищені вогнем, зокрема, рукописи праць пріора монастиря Баронча Садока. Коли в Підкамінь прийшла війна, монастир потрапив під удар артилерії, в результаті чого був серйозно пошкоджений. Як «добавки» в 1916 році під час грози покрівля монастиря загорілася, в результаті пожежі храм в черговий раз сильно постраждав.
ще один кут і контрфорс
1938 рік. Закінчилися роботи, в ході яких було відновлено завершення дзвіниці. Дерев'яні фігури святих, оббиті міддю, поставили на вершину вежі. Але, що цікаво, не так давно дослідникам було не зовсім зрозуміло, чи були створені ці фігури в середині XVIII століття або ж це не більше ніж відносно свіжі копії? Погрожували провести спектральний аналіз деревини та бронзи, щоб зрозуміти, до якого періоду віднести статуї, але провели чи, і які були результати аналізу — невідомо.
підходимо до чергового кута, а проходу то тут і немає = (прийдеться повертатися ...
вікна лікарні
цікаво, старий або новобуд, якщо старий — то як він все ще тут, а не в городі когось із місцевих ...
бики
Монастир сильно постраждав під час обидвох світових воєн (видно сліди потрапляння куль, осколків). Через варварство під час воєн та раннього радянського періоду (НКВД «додумалось» розташувати тут пересильну тюрму) в'язні, гріючись, спалили значну частину речей інтер'єру. Тут відбував «покарання» блаженний священномученик УГКЦ отець Микола Цегельський. Далі йде довгий і болячий сьогоденний період перебування святині в стані відновлення з руїни.
через другі лікарняні ворота потрапляємо на територію монастиря
перед нами відновлений ораторіум, перетворений нині в храм і підземна церква
купол лівої каплиці Успенської церкви і її сигнатурка
входимо на великий монастирський двір
У 1997 році значну частину монастиря передали монахам студійського уставу УГКЦ. Ченці потихеньку почали упорядковувати територію обителі. До слова, повністю повернути монастирські будівлі в лоно церкви не вдалося, оскільки за старою «доброю» совковою традицією частину приміщень віддали психоневрологічному інтернату. Ось так і є сусідами в наші дні монастир, що відроджують і «психлікарня». І якщо погуляти по території монастиря не є проблемою, то для відвідування території інтернату потрібно отримати окремий допуск (хоча іноді, як нам 2013 році може пощастити та Ви зможете прошмигнути скрізь ворота з одного чи іншого боку). Там, до речі, теж є багато чого цікавого.
йдемо наліво, до башти
панорама від неї
панорама від середньої вежі
У 2010 році якомусь ПП з Волинської області довірили провести протиаварійні роботи на вежі. Вежа покрилася лісами, але до кінця справу не довели, тому що фінансування припинилося. Вежа місяцями стояла в лісах, роботи не велися. Цікаво, що хоч верхівку дзвіниці й демонтували, але святих залишили на своїх місцях. До слова, за іншими даними реставраційні роботи почалися ще у 2009 році. Так чи інакше, пройшло не так вже й багато часу, і ось у ніч з 4 на 5 лютого 2011 року Підкамінь накрила буря. Вітер змів верхівку дзвіниці (або що там було на її місці в момент бурі?), яка так і не дочекалася реставрації, а також фігури святих. Одна з них, яка впала майже з 40-метрової висоти, не підлягає реставрації; три інші впали на дах будівлі, дві скульптури фактично знищені повністю.
Станом на 8 лютого 2011 фрагменти трьох пошкоджених скульптур були зібрані та передані настоятелю монастиря для можливої подальшої реставрації). Є припущення, що барокові скульптури на вежі монастиря були роботи учнів Пінзеля (вони були зроблені з дерева та бляхи).
панорама від кута з дзвіницею і третьої вежі
в'їзні ворота і четверта вежа
пройдемо через ворота і вийдемо назовні
2 липня 2013 року владика Ігор (Возьняк) очолив молитовний відпуст до Підкамінської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці, який святкують тут з давніх часів у день пам’яті Святого апостола Юди Тадея, брата Господнього. За п'ять років відвідування монастиря (2013, 2014, 2016, 2018 роки) особливих просувань у його оновлення помічено практично не було. Так, ведеться дрібний ремонт, так, розчищається територія (зокрема вежі та частина прицерковних приміщень), так, за територією наглядають монахи — але кардинально нічого не змінюється, все ті ж ліси (можливо що вже ґрунтовно погнивши та втомлені під дощами й сонцем), все та ж розруха всередині церкви, ось хіба що частково відновлено дах (і то вже великий прогрес), хоча зроблено його дуже погано, сніг, який взимку скочується з основного даху на дахи бокових порталів вже задав їм багато шкоди). За словами настоятеля кожен початок ремонту (за деякими відомостями спроб було вже близько п'яти за цей час) закінчується пшиком і розтратою виділених грошей (монастирю їх не виділяють, отримують безпосередні "реставратори") і той ремонт що вже проведено починає вимагати наступного ...
зануримося в останню панораму
звідси ми можемо спостерігати "той самий камінь", що дав швидше за все назву поселенню, що "під каменем" =)
Сучасного вигляду монастир набув впродовж значних добудов у XVII–XVIII століттях. Враховуючи розпланування монастиря з замкненими внутрішніми дворами та оборонними мурами з бастіонами, вин належить до комплексів оборонного типу.
У комплекс споруд входять: колишній храм Успіння Пресвятої Діви Марії (1612–1695, бароко), корпуси келій, два внутрішні двори, колодязь у першому внутрішньому дворі, каплиця Св. Параскеви (арх. А Кастеллі та А Каппоні, бароко), триаркова дзвіниця без дзвонів, службові приміщення, кухня, ораторіум, колона зі скульптурою Богородиці, оборонні мури з вежами, брамою (з 1702 року), та бастіонами.
Так закінчувалася експедиція 2013 року, але ми поверталися сюди у 2014 і 2016 роках, щоб простежити як рухається відновлення монастиря.
З 2016, у проекту з'явився квадрокоптер і ми поглянули на монастирський комплекс з небес
З південного боку храму — колона з «фігурою» Богородиці. Статуя виготовлена у 1719 році з міді та визолочена (визолотив — майстер Х. Шоберт). Кошти для виготовлення колони надав, головно, Станіслав Лєдуховський; також, зокрема, Яблоновський Ян Станіслав.
Каплиця у стилі пізнього бароко за проектом архітекторів А. Кастеллі та А. Каппоні. Ротонда, гранчата за поземним планом, крита куполом з архітектурним ліхтариком. Вівтарна стіна має вбудовані сходи нагору. Вівтар мав архітектурну форму. Одна з найкращих ротонд доби бароко на теренах України.
Сучасні оборонні мури почали зводити з 1702 року. Кам'яні, частково поруйновані, вежі заокруглені, двоярусні. В одній з веж було збережено дах-шатро, але зараз його вже на жаль нема. В середині західного муру — в'їзна брама, в замковому камені — дата — 1704 рік.
і, пара фоток на останок
У другій частині ми повернемося в монастирський комплекс у 2018 році, коли нам вдалося з четвертої спроби потрапити всередину Успенської церкви та поглянути на ситуацію, що склалася з відновленням комплексу і власне самої церкви.
Джерела:
Монастир_походження_дерева_Хреста_Господнього
Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.
Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища. 
Підписуйтесь на сторінки проєкту на:
Технічні партнери проєкту:
найпрофесійніший сервіс з ремонту квадрокоптерів та багато якого іншого обладнання в Україні 
та
хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.
ну як то, так =))
P. S. A cup of hot, strong coffee won't hurt with our project! Come on! It's only a dollar!
P R E S S ===>>> 
and support us!
P.S. ПРОЕКТ НЕ ЗАЙМАЄТЬСЯ ЗБОРОМ КОШТІВ І ПОЖЕРТВ НА РЕМОНТИ, РЕСТАВРАЦІЇ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ОБ'ЄКТІВ АРХІТЕКТУРНОЇ СПАДЩИНИ, ПРО ЯКІ МИ РОЗПОВІДАЛИ ТА РОЗПОВІДАЄМО У СВОЇХ СТАТТЯХ.
Це є прерогативою місцевих органів, громад, громадських об'єднань чи благодійних фондів.
Коментарі
Дописати коментар