Спадщина. Любар. Колишній житловий будинок (відомий як палац Понінської). Експедиція 2018 року.

Старий житловий будинок, в простонародді та Вікіпедії відомий як палац графині Понінської — історична будівля в Любарі, Житомирська область, яку в одиних джерелах називають палацом чи житловим будинком, а в інших корпусом монастиря.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

Будинок збудовано у стилі неокласицизму. По центру будівлі виділяється ризаліт, який увінчує геометричний фронтон. Фасад декорований пілястрами, об'ємні капітелі яких доповнюють карнизи. Цікавим ритмічним декором є зубці під карнизами: квадратні — на першому поверсі, трикутні ступеневі — на другому.

зайдемо за паркан та роздивимось ближче...

Про те, що будівля є палацом, стверджують місцеві та туристичні сайти, однак у польських джерелах фігурують два палаци Понінських. Один був за часів володіння містом братів Понінських у 1780-1790-х роках. Це міг бути палац, збудований біля замку, тобто, у зовсім іншому місці. Інший палац — побудований на правому березі Случі Цецилією Валевською-Понінською, навпроти палацу Водзіцьких близько 1853 року.

Ось що пише Ihor Dovbysh у "Старовинні маєтки Житомирщини: історія, архітектура, сучасний стан на фейсбуці": Дякуючи місцевому краєзнавцю Віктору Канчурі та польському досліднику садиб Роману Афтаназі вдалося нарешті встановити остаточне місце розташування садиби Понінської. Плутанина з цією садибою почалася ще років з двадцять тому, коли хтось з дослідників-аматорів сфотографував келії Свято-Георгіївського монастиря в Любарі та виставив їх на свій сайт, підписавши, палац графині Понінської. З того часу у геометричній прогресії почали поширювати в інтернеті, та в друкованих ЗМІ цю ганебну помилку. Так утворилась псевдо історія, яку можна було уникнути, зазирнувши в книгу Р.Афтаназі.

Але все с початку. Історія виникнення садиби Понінської трохи незвична та романтична. В 1852 році від випадкової кулі в Парижу трагічно загинув граф Клеменс Понінській, чоловік Цецилії з Валевських Понінської. Вдова перевезла тіло загиблого чоловіка з Парижу і поховала його в Любарі, на території Домініканського костелу. Бажаючи постійно бути біля могили Клеменса та поруч з католицькою обителію, Цецилія будує досить скромну садибу в класичному стилі. Вона розташувалася на правому березі Случі, на протилежному боці від палацу Водзіцьких, майже навпроти.

трошки з середини...

Маєток протягом декількох десятиліть був осередком культурного життя любарської околиці. За заповітом Цецилії Понінської (дітей у неї не було) маєток переходив до її вихованки Юзефі Валевській. Але коли вона виходила заміж її опікун Леон Гіжицький продав садибу любарській економії. Пізніше у садиби змінилися ще декілька власників аж поки в 1901 році її придбала Гонорина Прушинська.

З приходом радянської влади, в 1920 році в націоналізованому маєтку Волревком(Волинський революційний комітет) відкриває нову лікарню, яка проіснувала в цих стінах до 1980 років. Пізніше будівлю лікарні передали під приватні помешкання. Нові мешканці, навіть і не підозрюють, що живуть в колишніх графських покоях. І не дивно, адже вже майже нічого не нагадує про це.

Той самий, справжній палац Цецилії Понінської

Джерела:

https://uk.wikipedia.org/wiki/Палац_графині_Понінської

https://www.facebook.com/groups/279060589336191

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища.