Садщина. Великий Любінь. Храм Богоматері Ченстоховської. Експедиція 2017 року.

Як це не дивно, але до XX століття Великий Любінь не мав ні власної римо-католицької парафії, ні постійно діючого храму. В другій половині ХІХ століття, поруч зведених при Костянтині Бруницькому будівель курорту, постала нова курортна каплиця. Це була невелика, мурована будова в неороманському стилі, однонавова, з напівкруглою апсидою. На початку XX століття регулярні богослужіння в каплиці відбувалися лише влітку. Навесні та восени священники з Городка приїздили до Любеня що два тижні, а взимку бували зрідка. Тож римо-католики у цей період ходили до греко-католицької церкви.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

Лише на початку XX століття постало питання про спорудження храму у містечку. У 1905 році Адольф Бруницький прохав курію про скерування священника до Любеня, пропонуючи останньому помешкання та 1000 корон річних. Листування з цієї справи тривало декілька років і скінчилося у 1912, підписанням угоди згідно з якою до Любеня скерували ксьондза-експозита, який обслуговував не лише поселення, а й довколишні села. Ще одним завданням експозита було розпочати будівництво храму у Любені Великому.

Задля цього перший любінський експозит, ксьондз Лукаш Войтович в липні 1914 року придбав земельну ділянку для побудови святині. Було це «гарне місце, далеко від залізниці, яке при спорудженні храму проявило б польський характер Любеня Великого». Будову храму розпочали того ж року, але плани спорудження зруйнував початок Першої світової війни. Після закінчення останньої, побудову храму було відкладено до “кращих часів”, оскільки Бруніцький залучив усі засоби в ремонт оздоровниці, а значна частина мешканців Любеня змушена була відбудовувати свої помешкання.

У 1923 році у Великому Любені єпископом Болеславом Твардовським таки була створена римо-католицька парафія. А у 1930-му розпочалися роботи зі спорудження храму. Кошти на побудову, окрім місцевих парафіян, надали столична курія, Адольф Бруницький та його донька Марія.

2 лютого 1932 року збудований за проектом Лаврентія Дайчака храм під титулом Богоматері Королеви Польщі освятив все той же Твардовський, на той час вже архієпископ. Храм на той час навіть не був добудований – у ньому все ще тривали оздоблювальні роботи.

Добудова та оснащення храму й надалі продовжувались дуже повільно. Грошей катастрофічно не вистачало. Станом на 1937 рік в храмі був лише тимчасовий вівтар і мінімально необхідне оснащення. Римо-католики все ще продовжували використовувати курортну каплицю. Тим часом наближалася Друга світова війна і прихід радянської влади.

1926. Проект побудови храму Лаврентія Дайчака, який було скориговано та затверджено столичною курією у 1929 році.

За радянських часів святиню було закрито. Її стали використовувати як склад для зберігання зерна, а пізніше як гараж сільськогосподарської техніки. Напередодні проголошення Незалежності України у влади виникли плани переобладнати споруду під музей, були прийняті навіть відповідні рішення, але зроблено так нічого й не було. А у 1992 році храм було повернуто римо-католикам. Він був повторно освячений у вересні 1992 року, отримавши ім`я Богоматері Ченстоховської.

капличка, перша згадка про яку датована 1823 роком

1925

1937

2012

Джерела:

https://uk.wikipedia.org/wiki/Костел_Богоматері_Ченстоховської

https://castles.com.ua/lubin.html

https://photo-lviv.in.ua/dva-stari-hramy-lyubinya-velykoho-video

https://www.youtube.com/watch?v=D-pVI3OgQYc

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища.