Спадщина. Луцьк. Собор Покрови Пресвятої Богородиці. Експедиція 2017 року.

Собор Покрови Пресвятої Богородиці — кафедральний собор Луцької і Волинської єпархій УПЦ МП, одна з двох збережених православних церков Луцька королівського періоду історії, пам'ятка архітектури національного значення, розташована на вулиці Данила Галицького, 12, в історико-культурному заповіднику «Старий Луцьк».

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

У західній частині острівного Луцька між XIII та XV століть був збудований храм, який міг мати й оборонне значення, позаяк розташовувався біля так званої другої лінії укріплень (другого оборонного кільця) міста. Інших відомостей про цей храм нема, окрім того, що в документі 1583 року цей храм уже вважався старим і потребував ремонту, а в пізнішому акті луцького гродського суду зазначається, що храм фундований Вітовтом. На початку XVII століття перший храм згорів. Руїни простояли до 1625 року, коли й були розібрані повністю.

На місці першої церкви у 1637 році спорудили дерев'яну. А згодом на місці дерев'яної муровану. Згідно з іншою думкою, в 1637 році був збудований вже мурований храм, а не дерев'яний. Основним фундатором новобудови виступив член Луцького братства Іоан Федорович Вознесенський Яровицький.

У XVIII столітті храм опинився у володінні представників іншої конфесії — греко-католиків. Папа Пій VI надав цій церкві привілей на право давати індульгенції. Після Третього поділу Речі Посполитої церква була відібрана в греко-католиків і простояла пусткою до 1803 року. Можливо, наприкінці століття церква була дещо перебудована.

У 1803 році храм трохи постраждав від пожежі. Паралельно з цим від вогню постраждала і колишня братська церква, яка на той час знову належала греко-католикам, а саме Чину Василіян. З певних причин греко-католицький собор перенесли з братської церкви до Покровської. Верх покрили сосновим гонтом. У володінні Василіян храм перебував до 1826 року, коли орден був скасований. Після цього кафедра стала належати православним. У 1831 та 1845 роках потерпала від пожеж із наступними ремонтами.

Храм потребував ремонту. З ініціативи протоієрея Миколи Теодоровича було розроблено проект реконструкції, складено кошторис. У 1873 році будівництво почалося. Нава була видовжена у півтора рази. Також була збудована дзвіниця із використанням цегли братської церкви, яка на той час уже перебувала у стані руїни. Будівельні роботи закінчилися у 1876 році. Остаточне відновлення церкви відбулося у 1887, коли виготовили новий іконостас. Так завершилося формування вигляду, яким він є на сьогодні.

На початку ХХ століття при церкві діяла школа, а також ще були залишки старого цвинтаря. У 1932 році виконано поновлення храмових розписів. Згодом у 1966 році розписи знову були поновлені. Виконував роботи один і той самий художник — Щукін Володимир. Під час буревію 1960 року була знесена маківка храму, яку відновили аж у 1988 році.

У 1992 році після суперечок між прибічниками Київського та Московського Патріархатів Покровська церква стала кафедральним храмом УПЦ МП. Розписи були реставровані, також позолочено іконостас. Трохи пізніше поряд із церквою була збудована Свято-Пантелеймонівська каплиця. У стіні храму містяться два захоронення його настоятелів: протоієрея Олександра Теодоровича († 1879) та протоієрея Олександра Огибовського († 1938). У 2002 році був встановлений пам'ятний знак на честь 1010 річниці заснування Волинської єпархії.

Декілька старих фото та планів...

Церква до перебудови. Середина XIX століття.

План другого храму

Сьогодні Покровська церква умовно складається із двох частин: східна частина храму є будовою середини XVII століття, а західна із дзвіницею — наслідок перебудови другої половини XIX. Це однонавна споруда зі звуженою абсидою. Прямокутна у плані. Прибудовані ризниця і паламарня. Дзвіниця з шатровим завершенням над бабинцем піднята на один ярус над усім храмом. Над середнім пряслом нави встановлена невелика баня на восьмигранному барабані, над апсидою — маківка. Довжина храму — 30.88 м. Давня частина має хрестові склепіння з розпалубками. Декор дзвіниці визначається нішами різних форм, лопатками, круглими та з напівциркульними завершеннями вікон. Стіни нави оздоблені пілястрами. Зовні вікна мають дугоподібне завершення.

План другого храму після перебудови

Дорога до Ринку з виглядом на Покровську церкву і старі будинки, 1916 рік

Джерела:

https://uk.wikipedia.org/wiki/Собор_Покрови_Пресвятої_Богородиці_(Луцьк)

https://www.volynnews.com/news/all/kilka-shtrykhiv-do-istoriyi-pokrovskoyi-tserkvy-lutska

https://www.facebook.com/profile/100063657745226/search/?q=луцьк

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища.