Спадщина. Андрушівка. Палац Терещенко. Експедиція 2015 року.

переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/J_JULE/16. ANDRUSHIVKA/IMG_8383_middle.png

Текст і частина фотографій наведених у даній статті використані з люб'язного дозволу Сергія Котелко, з його розповіді, після відвідин 10 травня 2008 року Андрушівки. Текст з того часу не втратив актуальності. Мої фотографії липня 2015, як завжди, доповнять розповідь.

Андрушівка відома з 1683 року і називалася тоді Андрушівка, на польський манір. Ця Андрушівка більш відома ніж сусідня, розташована у Вінницькій області. Напевно у зв'язку з тим, що належала вона власникам набагато більш відомим і багатим. До того ж залишили й певне світло в імперській історії. Йдеться про сім'ю найбагатших цукрозаводчиків Терещенко, яким тільки в Житомирській області належало три палаци й безліч цукрових заводів. У XVIII - початку XX століть Андрушівкою володів польський рід Бержинських (Bierzyńskich). Втім місцевість ця була пустельна, нічого особливого тут не було, і серед володінь Бержинських Андрушівка ледь згадується один раз.*

*Афтаназі, Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczpospolitej Том 10. Województwo bracławskie, стр. 13

У XVIII столітті відомий Феліціан Бержинський (Felicjan Paweł Bierzyński h. Ślepowron (Korwin)), староста Шавулицкий і хорунжий Овруцький, а з 1766 - підкаморій Житомирський, член Великого Сейму, підкаморій Київський (1790), кавалер орденів Св. Станіслава (1784-89) і Білого Орла (1791) в 1727 році від свого двоюрідного діда отримав в спадок частину Бежина. Він був одружений двічі, першою дружиною була Франциска Горайська (Francizką Gorajską), а після її смерті він одружився з Терезою Павшанка (Teresą Pawsza), вдовою Станіслова Немиручі (Stanisław Niemirycz h. Klamry), мечника Житомирського. Від першої дружини він мав сина Онуфрія, а від другої - Йозефа. Після смерті чоловіка Тереза ​​відмовилася від своїх прав на Андрушівку та два інших маєтки на користь обох синів Феліціяна, Андрушівка дісталася молодшому, Йозефу Бержинському (Józef Kajetan Wiktor Bierzyński h. Ślepowron (Korwin)) (р.1746), підкаморію Київському, кавалеру орденів Св. Станіслава і Білого Орла. Його дружиною була Марія (Маріанна) Залеська (Marią (Marianną) Zaleską h. Prawdzic), донька Миколи Залеського (Mikolaj Zaleski) підкаморія махновецького, і Рози Пеньківської (Róża Pieńkowski). Хто успадкував Андрушівку по смерті Йозефа Бержинського, що сталася в першій чверті XIX століття, достеменно не відомо. Найімовірніше це був його син Святослав (р. 1796) - мальтійський кавалер (1817). Він перейшов на російську службу, ставши Святославом Йосиповичем Бержинським, і зробив хорошу придворну кар'єру, ставши статським радником і камергером Височайшего Двору в Петербурзі. У Петербурзі ж він в 1826 році одружився з Катериною Андріївною Долгорукою(21.09.1798 - 21.04.1857), донькою князя Андрія Миколайовича Долгорукого, статського радника Єлизавети Миколаївни Салтикової. У Святослава Йосиповича було двоє синів, як пишуть польські джерела "повністю русифікованих". Старший, Йосип Святославович Бержинський, був одружений на Фурманової, молодшого звали Димитрієм, в 1857 році закінчив Миколаївське кавалерійське училище і випущен з унтерофіцерів корнетом в Кавалергардський полк. Крім синів були ще три доньки - Марія, Катерина і Єлизавета. Відомо, що старша, Марія Святославівна вийшла заміж за австрійсько-підданого Едварда Лебзельтерн-Колленбаха (Edward Lebzeltern-Collenbach).

Герб Слєповрон, до якого належали Бержинські

Ймовірно саме Святослав Йосипович Бержинський, отримавши велике придане за княжною Довгорукою, звів у другій половині XIX століття палац в Андрушівці.

Потім, в 1848 (за іншим - 1869**) році, Андрушівку у кого з дітей Святослава Йосиповича Бержинського викуповує Артемій Терещенко - син глухівського козака Якова Терещенко, (Yakov Tereschenko) засновник роду промисловців і купців, що пізніше отримали й дворянський титул з власним гербом.

**www.andrushivka.org.ua

Андрушівка на мапі XIX століття.

Праворуч видно господарський корпус палацу, що переходить в колись одноповерхову будівлю Оранжереї, за допомогою якої з'єднувався палац і господарський корпус. У 1975 році над оранжереєю був надбудований другий поверх.  

переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/J_JULE/16. ANDRUSHIVKA/IMG_8387_middle.png

тут він ліворуч

Господарський корпус палацу

Артемій Якович Терещенко

 

Артемій Якович Терещенко (Artemiy Yakovlevich Tereschenko) - купець з колишньої козацької столиці Глухова. був першим підприємцем в династії Терещенків.Свою комерційну діяльність він почав в Глухові з дрібної торгівлі, працюючи прикажчиком в магазині глухівського купця. Завдяки значним можливостям, старанності та ощадливості він незабаром відкрив свою справу. Спочатку він торгує возами, а пізніше відкриває невеликий магазинчик.

Його справа розвивалася так успішно, що в народі ще змолоду до нього приклеїлося прізвисько "карбованець".

Під час російсько-турецької війни 1853-1856 років нажив значний капітал на постачанні продовольства і корабельного лісу для армії. А після скасування кріпосного права, скупивши землі у дворян, став власником 150 тисяч десятин. Будував цукроварні, а крім них - школи, лікарні, притулки. Нащадковий почесний громадянин з 1862 року. У 1870 році Найвищим указом отримав за благодійну діяльність спадкове дворянство, пізніше роду присвоїли герб. Спадкоємцем Артемія Терещенка став його син Микола Артемович Терещенко (Nikolai Artem'yevich Tereschenko).

Герб дворян Терещенків. Наданий Імператором Олександром II 16.03.1872

 

переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/J_JULE/16. ANDRUSHIVKA/IMG_8394_8395_middle.png

Палац Терещенків в Андрушівці.

1859 року Андрушівка отримує статус містечка. Нові господарі живуть в старому палаці Бержинських, трохи переробивши його під свої смаки. При цьому вони розширили парк, привели до ладу ставок, побудували цукровий завод - саме в численних цукрових заводах і полягало багатство Терещенків.

Микола Артемович Терещенко. Таємний радник, почесний громадянин міст Києва і Глухова

 

Андрушівський ... (цукровий завод) ... належить землевласнику Миколі Артемовичу Терещенко ... У 15 верстах, при м. Андрушівці та сусідніх селищах, розташовано Андрушівський маєток одного з найбагатших землевласників Південно-Західного краю Н. А. Терещенко, якого в Київській та сусідніх з нею губерніях належить всього до 50.000 десятин. Андрушівський маєток містить в собі 16 тисяч десятин землі, з яких під оранку знаходиться 11 тисяч, під лісом до 4 тисяч і під сіножатями 1 тисяча. У лісах переважає дуб і площа Дубового лісу займає 2 тисячі десятин. Андрушівський маєток належить до числа найбільш впорядкованих маєтків Південно-Західного краю; для обробки ґрунту застосовуються вдосконалені машини та знаряддя, і, між іншим, працює п'ять локомобілів і п'ять парових молотарок. Справа ведеться тут на найширших засадах: щорічно продається хліба більш ніж на 500.000 рублів, буряківка культивується для потреб особистого цукрового заводу; для добрива застосовуються всі рекомендовані наукою речовини, як-то: гній, дефекаційний бруд, суперфосфат, селітра, кров,

гіпс та ін. Загальний підсумок витрат по експлуатації маєтку простягається до 124.000 руб. на рік*.

* Андріїв П. Ілюстрований путівник по Південно-Західній залізниці

переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/J_JULE/16. ANDRUSHIVKA/IMG_8392_middle.png

 

Палац, який ми з вами бачимо на фотках, мабуть, набуває свого остаточного вигляду при онукі Миколи Артемовича - Михайлі Івановичі Терещенко (Mikhail Ivanovich Tereschenko), особистості вельми цікавою і неоднозначною.

Його батько, Іван Миколайович (Ivan Nikolayevich Tereschenko), почав в 1883 модернізацію місцевого цукрового заводу, продовжену вже його сином Михайлом і закінчену в 1914. Завод працює дотепер. Щорічно в маєтку вирощувалося 250 тисяч пудів озимої пшениці, вартістю 187 тисяч рублів. Пуд пшениці обходився 78 коп. Цукрових буряків отримували 24 мільйони пудів. Тяглову силу становили 1253 воли та 554 коні загальною вартістю близько 132 590 рублів.

При маєтку діяла лікарня на 22 ліжка. Обслуговували її два фельдшери. Ліки відпускалися безплатно. Для навчання дітей робітників містилася двокласна школа.

Всім сільським школам, які входять до складу маєтку, щорічно виділялася дотація в сумі трьох тисяч рублів кожному. Виховання дітей службовців здійснювалося коштом відсотків з капіталу, пожертвуваному спеціально для цих цілей Терещенко і складало 50 тисяч рублів. Велика увага приділялася лісу, де загалом росли дуби. Вік їх в середньому був до 80 років. Оборот рубки не перевищував 100 років, широко практикувалися лісові розсадники. Прибуток від лісів був не менше 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.*

 *жж biotin

 

Микола Артемьєвич Терещенко з внуком, Михайлом. Фрагмент фото 1898 року

 

Михайло Іванович, народився 5.3.1886 у Києві. У 18 років він вільно володів французькою, німецькою та англійською мовами, знав давньогрецьку та латинь, пізніше додалися португальська, італійська, чеська і південне наріччя словацької мови. Після гімназії навчався в Німеччині та Петербурзі, диплом отримав на юридичному факультеті Московського університету. Він був пристрасним театралом і меломаном, цікавився поезією і живописом, заснував в Петербурзі видавництво "Сірін" і видавав твори О. Блока, В. Брюсова, А. Бєлого, інших поетів-символістів. Жив в Петербурзі. Уже в 1919 році, відзначаючи великі внески Михайла Терещенка у розвиток культури та мистецтва, Олександр Блок зазначає: "Ми з ним свого часу загіпнотизували один одного мистецтвом". І це було дійсно так. У 1913 році була відкрита консерваторія, в будівництві та облаштуванні якої брали активну участь Михайло Іванович Терещенко та Олександр Михайлович Виноградський (Alezandr Mikhailovich Vinogradsky) - юрист за освітою, музикант за покликанням, директор правління Боровського цукрового заводу з основної діяльності. Терещенко вклав в це будівництво понад 50 тис.руб.

Михайло Іванович мав свою контору й в Одесі, на Троїцькій, 23. Спеціалізувалася вона на експорті спирту і зерна. У Києві Терещенко з 1912 року був почесним піклувальником Першої гімназії, надав матеріальну допомогу Художньо промисловому музею. Завдяки його фінансовій допомозі 3 листопада 1913 року в Києві була відкрита консерваторія. З самого початку Першої Світової війни Михайло Терещенко співпрацював з Червоним Хрестом, на власні кошти відкрив у Києві госпіталь на 300 ліжок, очолив Київський військово-промисловий комітет. А далі, на думку Сергія Котелко, починається саме неоднозначне в історії Михайла Терещенка. Річ у тому, що якщо дійсно була масонська змова - палацовий переворот, в простомові іменований лютневою революцією, то цим ми зобов'язані в тому числі й Михайлу Івановичу. Він був одним з основних батьків - засновників лютневого марення*. У березні 1917 він був призначений міністром фінансів, а в травні - ще і міністром закордонних справ Тимчасового уряду Росії. Сергій, упевнений, що він потім не раз пошкодував про власну участь в цій справі. Наврядчи він насправді прагнув до того, у що в підсумку вилилася ця революція. Коли до влади прийшли більшовики, Михайло Терещенко був арештований і поміщений в Петропавлівську фортецю. Дружина і мати (Єлизавета Михайлівна Саранчева (Elizaveta Mikhailovna Sarancheva) (? -1921), дочка генерал-лейтенанта Михайла Андрійовича Саранчева (Mikhail Andreyevich Saranchev) викупили його за 1 тисячу золотих рублів, давши обіцянку всією сім'єю залишити Росію, що вони й зробили.

*Особиста думка С. Котелко.

Михайло Іванович Терещенко з дружиною, Ганною Марією Маргаретою Ное

Михайло Іванович Терещенко був видатним імперським олігархом, цукрозаводчиком, за визначенням барона Ротшильда (Rotschild) - "фінансовим генієм". Ще до революції капітал Михайла Терещенка становив 70 мільйонів рублів, що за нинішніми мірками - мільярди доларів. Звільнившись з Петропавлівки, Михайло Терещенко з сім'єю їде до Фінляндії, потім в Норвегію. Там у них народилася друга дочка, а пізніше син. Потім сім'я перебирається до Франції. Але в Парижі Михайло Іванович залишився, що називається, без гроша в кишені. Західноєвропейські кредитори Тимчасового уряду вимагали в ексміністра повернення боргів, і він, намагаючись хоча б частково розрахуватися за зруйновану державу, був змушений продати свій паризький будинок. Правда, через деякий час за допомогою мільярдера барона Ротшильда зумів налагодити прибутковий бізнес у Франції та на Мадагаскарі. У січні 1927 (1923? *) він розлучився зі своєю першою дружиною, Ганною (Жанною?) Марією Маргаритою Ное (Anna Maria Marguerite Noës) (р. 21.8.1886 - лютий 1968 за ін. даними - 1956). Пізніше він одружився з норвежкою Еббе Хорст (Ebba Horst) (1896-1969).

* www.andrushivka.org.ua 

Головний акцент цього фасаду - безумовно вежа

 

увійдемо в середину

https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/J_JULE/16. ANDRUSHIVKA/IMG_8397_small.png

переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/J_JULE/16. ANDRUSHIVKA/IMG_8397_middle.png

кахель на ганку

переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/J_JULE/16. ANDRUSHIVKA/IMG_8398_middle.png

переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/J_JULE/16. ANDRUSHIVKA/IMG_8396_middle.png

Парадний вхід до палацу. Двері збереглися.

 

фото інтер'єрів Терещенківського палацу, зроблені колегами з сайту Украіна інкогніта.  

переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/J_JULE/16. ANDRUSHIVKA/IMG_8403_middle.png

переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/J_JULE/16. ANDRUSHIVKA/IMG_8404_8409_middle.png

старий панський стіл

переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/J_JULE/16. ANDRUSHIVKA/IMG_8414_middle.png

колись він був таким(фото Наталі Пудайло)

переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/J_JULE/16. ANDRUSHIVKA/IMG_8415_middle.png

переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/J_JULE/16. ANDRUSHIVKA/IMG_8416_middle.png

йдемо далі на дах та у вежу

переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/J_JULE/16. ANDRUSHIVKA/IMG_8426_8433_middle.png

сходи прислуги

на стіні щось шедевральне, помітив його тільки на знімку ...

на полу і тут кахель

Лелека на даху. А внизу можна подивитися і послухати любовні трелі цього лелеки перед своєю подругою.

 

Панорамне фото Андрушівського палацу.

переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/J_JULE/16. ANDRUSHIVKA/IMG_8441_8445_middle.png

Андрушівка взимку(фото с сайту nicks.io.com.ua та мандри)

 

переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/J_JULE/16. ANDRUSHIVKA/IMG_8390_8391_middle.png

Бічний фасад палацу.

 

переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/J_JULE/16. ANDRUSHIVKA/IMG_8387_8388_middle.png

Фасад палацу, що виходить на парк і водограй

 

переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/J_JULE/16. ANDRUSHIVKA/IMG_8384_8386_middle.png

Залишки колишнього водограю - тепер тут шкільне спортивне поле.

 

Андрушівка, фотографія зроблена незабаром після 1945 року.

 

На даху збереглися грати.

 

Михайло Іванович Терещенко

Своєю всебічною освіченістю, привітністю, зовнішнім лоском і внутрішньою красою Терещенко підкорював всіх - йому багато що вдавалося. В еміграції примудрявся створювати притулки для своїх знедолених земляків, надавав значну матеріальну допомогу для їхнього благоустрою, а вони навіть не здогадувалися, хто це робить. Може він намагався спокутувати провину за лютий 1917? Під час Другої світової війни жив в Англії, потім - в Монако. Помер же Михайло Терещенко в Монте-Карло 1.4.1956. 

Біля палацу ставок. Через ставок видно Андріївську церкву.

 

На цій фото видно що ставків два і розділені вони штучною дамбою.

 

Ставок при палаці. 

 

Андрушівські палацові гуси =).

 

На жаль сам палац з протилежного берега ніхто не бачить - заважає безглуздий будиночок невідомого архітектора.

 

У парку також влаштований як би півострів, оточений штучним водним каналом. Його занедбані залишки збереглися.

 

ще парковий фасад

декілька кадрів зі сторони головного фасаду та "Оранжереї"

фонтан-клумба

Міст-плотина на річці Гуйві, що живить і ставок і канали.

 

За мостом - сама річка Гуйва, тут досить широка. Вона тече вздовж цукрового заводу Терещенка.

 

Парк навколо дуже гарний, але занедбаний. Ось така подорож в історію...

Джерела:

http://sergekot.com/andrushevka-3/

http://ukrainaincognita.com/zhytomyrska-oblast/andrushivskyi-raion/andrushivka/andrushivka

nicks.io.com.ua

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища.