Спадщина. Жовква. Храм св. свм. Йосафата. (Колишній домініканський монастир). Експедиція 2013 року.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...

знімок червень 2011 року, далі - знімки жовтня 2013 року...

Храм святого священномученика Йосафата — чинний храм УГКЦ (давніше - храм Внебовзяття Найсвятішої Діви Марії домініканського монастиря) міста Жовкви (Львівська область). Вибудований у стилі бароко XVII—XVIII століть.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

Історія храму.

На цьому місті існувала дерев'яна каплиця Внебовзяття Пресвятої Богородиці (двічі постраждала від пожежі). По смерти сина Марека Собеського на війні його мати Софія Теофіла започаткувала будівництво нового храму у Жовкві у 1652 році. Новий храм було віддано в опіку ченцям Ордену Проповідників (Домініканцям).

Після руйнації внаслідок пожеж та воєн було проведено відновлення за сприяння Якуба Людвіка Собєського.

Келії Домініканського чоловічого монастиря (кляштор) постали у 1754-1792 роках. У 1792 році фасади храму набули форм, збережених донині.

У 1772 році Річ Посполиту вперше розділили войовничі сусідні держави — Галичину включили до складу Австро-Угорської імперії. Широко проведена наприкінці XVIII століття конфіскація земель та маєтків католицької церкви зачепила Галичину: в Жовкві австрійська влада наприкінці XVIII століття конфіскувала будови жіночого монастиря, розмістила там військовий шпиталь. У Домініканського чоловічого монастиря відібрали лише допоміжні приміщення. Храм двічі постраждав від пожеж.

На початку XX століття край ненадовго підпав під управління Польщі, яка відновила державність. Храм ремонтують, художник Кароль Політинський відновлює знищений стінопис у 1903—1927 роках.

У роки II-ї світової війни будівля збереглася. За часів СРСР монастир віддано радянським військовим, де мешкали полкові казарми, катівня та склади.

залишаємо вулицю і переходимо в середину, через те, що центральний вхід замкнений - йдемо через бічний? келійного корпусу ...

У часи швидкого розвалу СРСР монастир та напівзруйновану церкву віддали українській греко-католицькій громаді. Приблизно з цього періоду розпочали тут реставрацію того, що збереглося та пристосування колишнього католицького храму до нових вимог.

Опис.

Вважають, що храм побудовано за взірцем храму з міста Неаполь, Італія. Суворі, дещо спрощені форми споруди — свідоцтво оборонної архітектури. Монастир домініканців прилягав до оборонного муру Жовкви, при нагоді міг бути використаний як фортечне укріплення. Храм зального типу з мало розвиненим трансептом. На перехресті нави та короткого трансепта зовні — відсутній купол, його місце займає сигнатурка. Фасади прикрашені лише вікнами, пілястрами, карнизом.

Два барокові надгробки.

У трансепті, ближче до вівтаря, привертають увагу два барокові надгробки, збережені, реставровані. Надгробок Марека Собеського — кенотаф, тобто почесне пусте поховання. Мати викупила його тіло після страти козаками в полоні; надала кошти для створення поховання загиблому синові (тепер рештки Марека Собеського є у Домініканському монастирі Кракова). Обидва надгробки створені за єдиною схемою.

Перед бароковим порталом — постамент з поховальною урною. Поряд з урною — дві алегоричні фігури. На надгробку Марека — Мужність та Благочестя з храмом в руці, понизу — військова арматура (списи, гармати, похилені прапори, гарматні ядра). Надгробок Софії Теофілії Данилович має алегоричні фігури Скорботи та Доброчинности, понизу орел з короною на ознаку приналежності Софії Теофілії до королівського роду.

Стінописи XVII—XVIII століть зруйновані в пожежах, збережені рештки. Краще збережені стінописи 1903—1927 років, частково перемальовані в останні роки. Поряд з Богородицею намальовано образ святого священномученика Йосафата, якому зараз присвячено храм. Реставровані колишні герби в інтер'єрі разом із гербами Собеських, Даниловичів, Гербуртів — усіх жертводавців колишнього Домініканського монастиря.

покидаємо церкву...

пару кадрів дворика...

погляд на останок...

реконструкція центру Жовкви - Домініканський собор, праворуч ...

і знайдений всього один старий знімок монастиря

Джерела:

https://uk.wikipedia.org/wiki/Храм_святого_священномученика_Йосафата_(Жовква)

http://www.doroga.ua/poi/Ljvovskaya/Zholkva/Dominikanskij_monastyrj/964,

http://ukrainaincognita.com/node/2485,

http://www.skyscrapercity.com/showthread.php?t=1551101&page=28

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища.