Спадщина. Ісаєве. Палац Курісів. Експедиція 2015 року.

Текст та наземні фотографії (нам не вдалось потрапити на територію у зв'язку з вихідним днем ​​та забороною нового керівника навчального закладу) наведені в цій статті використані з люб'язного дозволу Сергія Котелко, з його розповіді про Ісаєве.

переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/MAY/ISAEVO/DJI00444_small.jpg

Село Миколаївського району Одеської області,

1803 - 1834 - Ісаєве Ольвіопільського повіту Херсонської губернії,

з 1834 - Ісаєве, Ананьївського повіту Херсонської губернії.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html


переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/MAY/ISAEVO/DJI00446_middle.jpg

Наприкінці XVIII століття … землі у цій місцевості отримав генерал-майор Іван Іванович Ісаєв. Ось витяг з листа Катеринославського губернатора В.В. Каховського до таємного радника В.С. Попова доповіді князю П.А. Зубову:

“Ів. Ів. Ісаєв, що від'їжджає звідси, вимагаючи мого відкликання до вашої Ясновельможності просив вжити мого представництва до Вас про милостиве прийняття його прохання та задоволення його бажання. Він узявши землю в тутешній області, хоче залишитись тут командиром над козаками тут службовцями… Вересень 22 дні 1792 року. Дубосари”.

У складеній у 1792 році “Відомості чотирьох повітів…”, у повіті №1 під номером 53 вже згадується село Ісаївка полковника Ісаєва, де йому належало 7500 десятин зручної та 230 — незручної землі. Проживало в тому селі 52 особи, з яких 40 були жінки.

* — palariev.sitecity.ru/

Власники:

1792 — середина XIX століття — Іван Іванович Ісаєв та його спадкоємці* — 7500 десятин зручної та 230 — незручної землі

1860 — 1860-го село належало Василеві Нікітіну — 4221 зручній та 319 незручній землі селах Ісаєве та Павлівське (Поплавське?)**

далі село перейшло до Гіжицьких

1893 — до 1893 (швидше 1894 року смерті) маєток належав Івану Олександровичу Гижицькому***

1899 - 1917 Олександр Іванович Куріс - 6947 дес. 1250 саж. землі при с. Ісаєве, Поплавське та буд. Василівка Ісаївської волості Ананьївського повіту

* palariev.sitecity.ru/,

** згідно "Додатком до праць Редакційних комісій для складання положення про селян, що перебувають у кріпацтві. відомості про поміщені маєтки" СПб, 1860,

*** згідно з "Алфавітним списком приватних землевласників та товариств" за 1899 рік

Палац непогано зберігся і навіть чавунні решітки та флюгер на башті є

переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/MAY/ISAEVO/DJI00441_middle.jpg

У 1860-му році згадуються "спадкоємці Пет(р) і Мар(ія) Ісаєві, а потім очевидно вони, а може якісь інші Ісаєві продали землю частинами. Значну частину придбали поміщики Гіжицькі. Після смерті Івана Олександровича Гіжицького маєток перейшов до його онука, Олександра Івановича Куріса.

Балкончики зліва та праворуч від вежі

Олександр Іванович та його дружина, Єлизавета Владиславівна на терасі маєтку його батька, сусіднього Курісово-Покровського, нині – Петрівки.

Але до 1903 року там був інший палац — менший за розміром — а сім'я Курісів розросталася — у 1903 році в сім'ї Олександра Івановича народилася п'ята дитина, син Сергій, і стало зрозуміло, що старий поміщицький будинок уже не може вміщати велику родину. Ще на початку XX століття в маєток на два тижні був запрошений відомий на той час французький художник Люсьєн Моно, щоб написати портрети членів сім'ї.

переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/MAY/ISAEVO/DJI00442_middle.jpg

Проте краса тутешніх місць та гостинність господарів настільки вразили художника, що він залишився у маєтку на довгі місяці, вдаючись до улюбленого заняття. Пізніше, в 1926 році, роки Куріси опинилися у скрутному становищі, вже сам художній прийшов на допомогу їхній сім'ї, прихистивши їх у себе у Франції, саме в будинку Моно в Каннах народився й Олександр Олександрович Куріс.* У 1895 році в сусідньому селі Миколаївці його родич — двоюрідний дядько Олександр Стапанович Гіжицький заснував у сусідній д. Миколаївці Ісаївської волості кінський завод.

* — palariev.sitecity.ru

Діти Олександра Івановича – Олександр, Любов, невідома та Сергій Куріси.

Сходи та двері, які явно раніше були парадним входом. Тепер, звичайно, закритим

переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/MAY/ISAEVO/DJI00443_middle.jpg

Про часи Ісаєвих відомо небагато. Наприклад, відомо, що в селі була церква:

...На 1811 - у селищі поміщика генерала Ісаєва Ісаївки у ньому є церква Казанські Богоматері кам'яна, міцна, вкрита порадочно, у якій священнослужіння провадиться; судинами та ризницею достатня.

Парафіяни — малоросійської породи люди (на відстані слобід Косарівки та Островського). Церковний староста - Федір Комайгородський...

переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/MAY/ISAEVO/DJI00444_middle.jpg

Про колишню господиню Ісаєвського палацу — Єлизавету Владиславівну Куріс, дружину О.І. Куріса, серед жителів села досі зберігаються добрі спогади, в яких поміщиця характеризується як добра і чуйна жінка. У селі її величали не інакше, як "Куріска", з наголосом на другому складі. Заведеним правилом у неї була роздача невеликих подарунків у дні народження своїх працівників та у дні святих свят. Своєю турботою Єлизавета Владиславівна оточила і сільських дітлахів, які навчалися в Ісаївському однокласному училищі, за що, як почесний охоронець училища, була нагороджена в 1905 золотою нагрудною медаллю "За старанність" на Аннівській стрічці.

* — palariev.sitecity.ru/

1905 року, під впливом агітації, у багатьох селах спалахували повстання. Не залишилося осторонь і Ісаєве. Спричинниками бунту стали робітники-будівельники А.Є. Макаров та Ф.І. Гнутів, які брали участь у будівництві палацу. На придушення заворушень були надіслані військові загони, активісти були засуджені та вислані. На час заворушень родина Курісів, залишивши в селі управителя Спельманна, залишила Росію і виїхала до Швейцарії, повернувшись лише до 1914 року.

переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/MAY/ISAEVO/DJI00445_middle.jpg

У 1896 році Ісаєвська волость налічувала 390,5 квадратних верст, дворів 1231, жителів обоєї статі 8196. У самому Ісаєвому було — 86 дворів, 677 жителів (333 чол., 344 жон.), волосне управління, православна церква, міністерська школа (12 учнів, у тому числі хлопчиків 10, дівчаток 2) земська поштова станція.

А може, це був парадний вхід?

за основним масивом палацу йдуть менші корпуси…

і закінчувався великим корпусом, очевидно, господарським. Перед ним — вхід у льох-холодильник

Обходимо палац - це фасад, що виходить на озеро. Попереду - господарський корпус, потім одноповерховий перехід та основний корпус.

переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/MAY/ISAEVO/DJI00447_middle.jpg

1899 рік* - в маєтку Ісаєве, а також сіл Поплавське і Василівка, що відносяться до нього, землею володіли (за алфавітом):

Гордієвський В.А. - 1 десятина,

Куріс А.І. - 6947 десятин 1250 сажнів,

Суспільство селян — 851 десятина 1684 сажнів,

Церковна земля – 120 десятин.

* згідно з Алфавітним покажчиком приватних землевласників та товариств, 1899 рік

Стіл, що зберігся, нагадує про колишню розкіш всередині. Фото з книги В.Михальченко та О. Сивіріна "Нехай буде Правда", Одеса, 2003

Еркер на "озерному" фасаді. Вітражі на місці.

Рішення оформлення вікон на "озерному" фасаді

Після остаточного приходу радянської влади землю поміщиків розділили між селянами, але згодом знову відібрали в організацію колгоспу. 1929 року в селі відкрили машинно-тракторну станцію.

Якщо до революції 1917 року село розбурхували агітатори та пропагандисти, закликаючи бідняків на боротьбу з поміщиком, то через десяток років розгорнулася протидія новому колгоспному ладу та більшовицькій антирелігійній компанії. За розповідями старожилів, очолила “організацію кулаків” донька колишнього церковного старости. Їй вдалося зібрати близько тисячі підписів під заявою про відкриття Казанської церкви у селі. Разом з іншими активістками вони зривали вибори, вели агітацію проти хлібозаготівель, закликали селян виходити із колгоспу.*

* — palariev.sitecity.ru/

фото з книги В.Михальченко та О. Сивирина "Да Буде Правда", Одеса, 2003

переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/MAY/ISAEVO/DJI00448_middle.jpg

Навколо маєтку майже не торкнутим зберігся паркан. Паркани ми любимо…

знаки Агротехнікуму … сьогодні

та у 1950-ті… фото з книги В.Михальченка та О. Сивіріна "Так буде Правда", Одеса, 2003

Палац стоїть у дуже гарному місці

переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/MAY/ISAEVO/DJI00451_middle.jpg

Місце це — влаштована штучна заплава на річці Тилігул. Зліва видно платину - міст.

переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/MAY/ISAEVO/DJI00449_middle.jpg

У різні роки в будівлі палацу Курісів знаходилися лише навчальні заклади. Спочатку у 1924-29 роках на першому поверсі відкрили семирічну трудову школу, а на другому – філію Одеського інституту народної освіти. У 1930 році тут було засновано агрономічний технікум, через кілька років перетворений на зооветеринарний, який потім перевели до Петрівки (колишнє Курисово-Покровське). Сотні фахівців сільського господарства здобули різні професії під дахом Ісаєвського палацу.

Потім була війна. Частини 11-ї німецької армії окупували село. 7 серпня 1941 року. Ідучи далі на схід, вони передали владу румунським військовим підрозділам. У палаці Курісів на весь час окупації розмістилася румунська комендатура. Наприкінці березня 1944 року артилерійська канонада, що наближалась, і нескінченна низка німецьких колон, що відступали на захід, говорили про швидке звільнення села. Німецьке командування вирішило за будь-яку ціну утримати кордон по річці Тилігул. На західному березі в кілька рядів були вириті глибокі загороджувальні траншеї, встановлені артилерія та кулемети. На східному березі німці перетворили на передмостовий укріпрайон саме село Ісаєве. Радянські передові частини 37-ї армії 3-го Українського фронту прорвалися до Ісаєвого 30 березня.

На ділянці фронту Андрієво-Іванівка—Ісаєво частини 23-го танкового корпусу та кінно-механізованої групи зав'язали у цих селах запеклий бій із противником. Мальовнича місцевість перетворилася на пекельний полігон. Назви та значення змінилися у всього: річка стала "водною перешкодою"; хати - "довготривалими укріпленнями"; Палац перетворився на “панівну висоту” та “орієнтир” для координації обстрілу. Радянська артилерія переорювала західний берег Тилігула, знищуючи лінію оборони супротивника. Палац на цьому березі став перепоною для сил, що наступають, справжньою фортецею перед дамбою. На горищі північного крила палацу засів кулеметний розрахунок німців, поливаючи свинцевим дощем. Спроби прориву оборони захлиналися знову і знову. Дивом вдалося вціліти палацу — варто лише віддати наказ і кілька залпів великокаліберних знарядь чи реактивного міномета поховають супротивника назавжди під руїнами палацу. Але бойовий польовий командир не дав такого наказу. Про це говорять свідки, це підтверджують ще перші чудові вітражі у вікнах будівлі, що збереглися до наших днів. Лише під покровом ночі з 30 березня на 1 квітня група бійців прокралася до стін палацу та з вогнемета придушила вогнище опору. Від полум'я постраждала лише частина даху.

Заради справедливості слід сказати, що артилерія противника теж прагнула не завдати шкоди Ісаєвському палацу. За свідченням мешканців, лише одного разу з німецької сторони снаряд потрапив у нижній північно-західний кут будівлі, відбивши невеликий шматок каменю.*

* — palariev.sitecity.ru/

переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/MAY/ISAEVO/DJI00450_middle.jpg

Спадкоємці Ісаєвського маєтку - Олександр Олександрович Куріс з дружиною, Ганною-Марією. Париж, 2003. фото з книги В.Михальченко та О. Сивіріна «Хай буде Правда», Одеса, 2003

і наостанок

переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/MAY/ISAEVO/DJI00452_middle.jpg

Фотографії Сергія Котелко зроблено 3 червня 2007 року, фото проекта - 31 травня 2015 року.

Ознайомитися з першоджерелом можна тут - http://www.sergekot.com/isaevo/

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища. 


Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини та нашого проєкту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.

Підписуйтесь на сторінки проєкту на: 




Технічні партнери проєкту:

найпрофесійніший сервіс з ремонту квадрокоптерів та багато якого іншого обладнання в Україні

та

 

хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.


ну як то, так =))


P. S. A cup of hot, strong coffee won't hurt with our project! Come on! It's only a dollar!

P R E S S ===>>> and support us!

P.S. ПРОЕКТ НЕ ЗАЙМАЄТЬСЯ ЗБОРОМ КОШТІВ І ПОЖЕРТВ НА РЕМОНТИ, РЕСТАВРАЦІЇ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ОБ'ЄКТІВ АРХІТЕКТУРНОЇ СПАДЩИНИ, ПРО ЯКІ МИ РОЗПОВІДАЛИ ТА РОЗПОВІДАЄМО У СВОЇХ СТАТТЯХ.

Це є прерогативою місцевих органів, громад, громадських об'єднань чи благодійних фондів.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Спадщина. Олеський замок та монастир капуцинів. Експедиції 2013/2017 років (Re-mastering 2024). Частина 1. Зовні.

Спадщина. Вишнівець. Замок. Палац. Експедиція 2016 року. Re-master 2024.

Спадщина. Золотий Потік. Замок. Експедиція 2016 року. Re-master 2024.