Спадщина. Самчики. Садиба. Частина 2. Інтер'єри. Експедиція 2016 року.

Початок тут

Стаття заснована на розповіді Сергія Котелко про Самчики, відвідані ним 16 жовтня 2008 та фото проекта 2016 року.

Надивившись на палац зовні та нагулявшись в парку навколо, повернемося до самого палацу - доступ до нього вільний, але нам "пощастило" бути у вихідний (причому, обидва рази, і проекту, і Сергію).

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

Схема палацу в Самчики. Будівля має 44 м в довжину, в ширину 16,5 м, висота становить 14 м. Унизу малюнка — озерний фасад, вгорі — парковий. Для відвідування відкрита тільки перша, парадна частина кімнат, на схемі вона в обидва боки від круглого центрального залу. Він на фото внизу.

На щастя, палац зберігся не тільки зовні, але і всередині. Заходячи з річкового фасаду ми потрапляємо в розкішний круглий зал, іменований Блакитною вітальнею. У двох нішах з обох сторін дзеркала раніше були печі.

Вінчає зал купол стелі з квітковими розетками. У центрі - плафон із зображенням неба і стрижів і бронзова люстра. Але люстра вже не оригінальна, раніше була велика кришталева. Її можна побачити на фото початку ХХ століття внизу.

Внизу малюнок паркетної підлоги в деякому роді повторював малюнок стелі - в центрі видно коло з розбіжними променями. Паркет був з різних сортів дерева. Зараз - це проста дощата підлога.

Всередині - вісім парних колон, вироблених в більш пишному, корінфському ордері, прямо перед вхідними дверима - дзеркало, декороване класичною рамою і барельєфом.

Зал використовувався для музичних вечорів, танців, і як вітальня. Зліва видно за фіранкою одну з трьох дверей порте-фентера - по нашому - скляні двері по суті. Думаю багато хто впізнає тепер, як називаються їх нові двері на балконах =)

В обидві сторони з круглої зали відкривається вид на анфілади кімнат. Наступна кімната ліворуч -спальня.

У спальні зберігся паркет.

Оздоблення стін і стелі спальні також збереглася відмінно (або добре відреставровано).

Зі спальні пореходимо в Римський зал. Над дверима на жаль вже не барельєф, а картинка з відтворенням цього самого барельєфа. Широкий фриз із зображеннями римських обладунків по верху виправдовує назву залу.

У кутах сидять римські орли. Уява малює тут старі лицарські обладунки, холодну зброю, що прикрашали зал.

Дві колони та дві пілястри варіацій на тему тосканського ордера - вже третього в палаці до речі, зроблені у вигляді штучного мармуру.

Стеля прикрашена красивою розеткою.

Але найбільше диво і пам'ятка палацу в Самчиках - це надзвичайна Китайська кімната. Причому в Самчиках вона чомусь зветься "японською". На погляд, це все ж китайські сюжети. Це останній зал в анфіладі кімнат зліва від парадного круглого залу.

Шикарна стеля!

Існує версія, що Угримови запросили для розпису цієї кімнати молодого тоді художника Михайла Врубеля. У 1884-89 роки Врубель жив в Києві, де розписував церкви та писав ікони для них. Можливо, Михайло Олександрович бував в Самчиках, але підтверджень тому, що він щось тут розписував немає.

Тут була ще одна порте-фенетре і ганок з виходом в сад. Ганок був з не обтинькованого сірого каменю. Його розібрали в 1951 році. Навпроти цих дверей стояла статуя Будди. Статую цю нібито скинули на середину озера перед палацом в революційний час.

Повернемось до круглої зали та увійдемо в праву частину будівлі. 1848 рік

Тут ми потрапляємо в Великий зал, який я можна назвати "Залом Власників Самчиків". Люди, що підтримують Самчики в такому чудовому стані, висловлюють шану тим, хто збудував тут цю садибу. На стінах висять портрети представників практично всіх сімей, що володіли Самчиками - Хоєцьких, Чечелів, Угримових, Шестакових. Немає здається тільки Ляшкових.

Шикарний витончений похилий фриз по всій стелі - справжня прикраса і залу, і садиби.

Елемент над дверима правильно зветься десюдепорт - з французького dessus de porte так і перекладається "над дверима". Барельєф на ньому на жаль відсутній, тому, як і в іншому залі, тут просто картинка "за мотивами" ...

Найбільше всього серед старих фотографій інтер'єрів садиби збереглося зображення саме Великого залу. На цьому видно оригінальний десюдепорт і підставка у вигляді частини колони під скульптурою. Камін ... Годинники англійські, фірми Вардт, як пише музейний сайт.

Здається, що стеля була розписана.

А ось і останні господарі маєтку - Шестакови. П'ють чай ... Зверніть увагу на паркет - він весь набраний з квадратних елементів з деревом різних порід. Зараз він теж ніби є, тільки весь зафарбований фарбою ...

Цей знімок зроблено десь за Великим залом. Тут явно видно сліди перероблення.

Ще, деяка кількість кадрів, що не увійшли в лінію оповідання.

А тепер перейдемо до частини будівлі з боку паркового фасаду, яку не відвідують туристи.

і прогуляємося на горище

Оглянувши палац зовні і всередині, пройдемося тепер до решти споруд. Всі вони розташовані по праву руку від озерного фасаду. І там є на що подивитися! Но про це, у третій частині.

Далі ще буде...

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища.