Спадщина. Копичинці. Храм Успіння Пресвятої Діви Марії (1763 - 1803). Експедиція 2016 року. Re-master 2024.

Містечко Копичинці з населенням близько 7 тис. мешканців лежить на берегах річки Нічлави поблизу траси Тернопіль-Чернівці. Територіально належить до Гусятинського району, хоча логічніше було б віднести його до Чортківського: чудовий і неповторний Чортків звідси зовсім близько - до 20 хвилин їзди.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

Почнемо знайомство з містом з його назви. Ймовірно, воно походить від двох слів: "копа" і "робити", тому що раніше, поселення називалося Копачин або Копичин. Друга версія: назва походить від слова "капища". У VIII - IX століттях на цьому місці було слов'янське поселення, отже язичницькі капища тут однозначно були. Є й третя версія: поселення отримало назву від сім'ї Копичинського, які володіли містом з 1615 року.

Копичинці відомі з першої половини XIV століття. У 1443 році було завершено спорудження замку. Одночасно з замком в містечку заснували римо-католицьку парафію. Фундаційний акт парафіяльного дерев'яного храму підписали власник села Яків і його мати Оффка. Храм отримав складний титул: Успіння Пресвятої Діви Марії, свв. Катерини, Симона, Юди Тадея, Станіслава єп., Войтеха, Климентія мч., Миколая і Леонарда. Той костел був знищений під час нападу турків і татар в 1618 - 1620 роках.

Магдебурзьке право і статус міста Копичинці отримали в 1564 році. У 1595 році тут відбувся бій між козацькими загонами Северина Наливайка та польськими військами гетьмана Калиновського. Протягом 1605 - 1616 років місто піддавався частим нападам татар. Під час Визвольної війни 1648 - 1654 років під проводом Б. Хмельницького був знищений місцевий замок.

Близько 1600 року в Копичинцях в межиріччі річок Стрілка і Крутилів власники міста Бествинські побудували другий, так званий «червоний» замок. Він був побудований з червоного теребовлянського пісковику, мав площу 2 гектари та був оточений високим валом. Замок, ймовірно, був зруйнований турками в самому початку турецько-польської війни, тому що коли в 1672 - 1673 роках Копичинці відвідував мандрівник Ульріх фон Вердум, у своїх записках зазначив, що «замок лежить на боці, зовсім опустілий».

на хори...

на "бойовий" ярус - прохід по боковій стіні...

і погляд з нього...

Сьогодні від замку нічого не залишилося, хоча в польському путівнику 1929 згадуються його руїни та кругла оборонна вежа. З 1672 по 1683 роки Копичинці перебували під владою Туреччини. 1688 року їх власниками стала родина Баворовських, які побудували палац і пристосували для потреб своєї садиби замкові стіни та колишню оборонну вежу. Палац був знищений в 1917 році російськими військами.

Нагадаю, що перший католицький храм, що існував з 1443 року був знищений ще в XVII столітті. У XVI-XVII століттях храм кілька разів відбудовували після знищень, а з 1666 року на його місці стояв лише Хрест. Другий дерев'яний храм був побудований на початку XVIII століття, у 1699-1705 роках його було збудовано коштом Симона Баворовського, настоятелем якого став о. Томаш Пацішевський. Сучасна римо-католицька святиня Успіння Пресвятої Діви Марії побудована протягом 1802 - 1805 років в стилі ампір, коли володіли містом магнатами Баворські, як родової родова усипальниця та освячена в 1824 році. У 1846 році був споруджений ліпний вівтар з фігурами Петра і Павла. У підземній частині знаходяться залишки гробниці Баворських.

В радянський час у святині... робили олію. Пізніше тут була пральня і склад хімдобрив. В 1990 році храм повернули римо-католикам міста, з того часу понад десятиліття в храмі тривали ремонтні роботи. Станом на 2010 рік вони майже завершені. Лише в інтер'єрах храму шрамами на стінах виглядали місця, де колись висіли епітафії та пам'ятні таблиці - можливо, вони ще повернуться на свої місця. Ну і позбавлений труб беззубий орган мріє про друге життя.

В храмі до Другої світової війни зберігався образ богоматері, який високо цінували та шанували на Поділлі. У війну його було вивезено до Польщі. Зараз шанована ікона розміщена у каплиці єзуїтського кляштора у Вроцлаві. Натомість старовинний портрет Якуба та Оффки Копичинських, засновників парафії, виконаний у так званому "сарматському у стилі", зараз є частиною чиєїсь приватної колекції.

Успенський храм - тринавна прямокутна будівля, з прямокутним же пресбітерієм і двома захристіями. Над центральною частиною даху - витончена сигнатурка. На фасаді храму - трикутний фронтон. Над вхідним порталом - картуш з родинним гербом Баворовських: "Прус II" (Prus II). Головний вівтар прикрашають дві гіпсові постаті апостолів Петра і Павла, далекі від шедеврів світової скульптури, але виглядають дуже акуратно і доречно. Якщо вірити старим світлинам (а чому б їм і не вірити?), палац Баворовських, який стояв над Нічлавою неподалік святині, мав дуже схожий ампірний декор фасаду (або цей декор був у флігелів чи господарських приміщень садиби, зараз вже не розібрати). А це автоматично відсуває дату побудови резиденції з кінця XVIII століття на самий кінець XVIII - або перші роки ХІХ.

старі поштівки...

Джерела:

http://ukrainaincognita.com/ru/synagogy/kopychyntsy
http://www.castles.com.ua/kopych.html
https://rkc.in.ua/index.php?m=k&p=tpgukoud

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища.