Спадщина. Сороцьке. Римо-католицький храм Матері Божої Неустанної Помочі. Експедиція 2016 року.

Перша писемна згадка про Сороцьке — 1474 рік.

Після розпаду Галицько-Волинського князівства село захопили поляки. На той час на село часто нападали татарські орди. У 1474 році село належало наміснику польського короля Мазею, а з часом перейшло до польського графа Потоцького.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html


В 1772 році після першого поділу Речі Посполитої село Сороцьке опиняється під владою Австрійської імперії. В Сороцькому однокласова школа з українською мовою навчання була заснована лише в 1838 році.

8 травня 1848 року в Сороцьку було скасовано панщину.

Товариство «Просвіта» в селі з’явилося 1818 року.

В селі знаходиться незвичайний за своєю архітектурою храм, його оригінальний фасад привертає до себе увагу простих перехожих і заїжджих людей. Саме ж селище маленьке за площею. Жителів станом на 2000 рік налічувалося близько тисячі.

Храм Матері Божої Неустанної Помочі споруджено у 1902-1907 роках (деякі джерела кажуть про 30-ті року, інші вказують 1937), якісь архівні джерела говорять про те, що його архітектором був Міхал Ковальчук. Храм являє собою зразок неоготичної архітектури.

Висока сіра будівля з вузькими вікнами прикрашена арками, башточками, розетками, рельєфними виступами, вітражами, строгими ґратами на вікнах – що не може не притягувати до себе увагу і погляд. На фасаді розміщений цікавий герб, у якому поєднано два дворянських герби “Прус” та “Либідь” (ймовірно, герб засновників), корону і частину обладунків лицаря, що захищають голову воїна. Таємничості цьому храму додає місцевість і пророслі дерева, гілля яких вкрили будівлю замість даху.

Опустіла святиня з приходом радянської влади 1939 року.

Після Другої Світової храм використовували як склад. Для цього в східній стіні вирубали ворота. Двері відчинені настіж. Всередині пусто. Десь високо гогочуть голуби, а у вікнах ще навіть добре збереглися вітражі.

Зараз храм закритий (не дієвий) і покинутий.

Джерела:

Fransua Teflon

matir.org.ua

1ua.com.ua

plus.google.com

ua.igotoworld.com

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища. 


Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини та нашого проєкту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”. Підписуйтесь на сторінки проєкту на: 



Технічні партнери проєкту: найпрофесійніший сервіс з ремонту квадрокоптерів та багато якого іншого обладнання в Україні та  

хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.
ну як то, так =))
P. S. A cup of hot, strong coffee won't hurt with our project! Come on! It's only a dollar!

P R E S S ===>>> and support us!

P.S. ПРОЕКТ НЕ ЗАЙМАЄТЬСЯ ЗБОРОМ КОШТІВ І ПОЖЕРТВ НА РЕМОНТИ, РЕСТАВРАЦІЇ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ОБ'ЄКТІВ АРХІТЕКТУРНОЇ СПАДЩИНИ, ПРО ЯКІ МИ РОЗПОВІДАЛИ ТА РОЗПОВІДАЄМО У СВОЇХ СТАТТЯХ.
Це є прерогативою місцевих органів, громад, громадських об'єднань чи благодійних фондів.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Спадщина. Печера. Каплиця-мавзолей родини Потоцьких. Експедиція 2015 року.

Спадщина. Андрушівка. Маєток графів Тишкевичів. Експедиція 2015 року. Частина 1.

Спадщина. Привітне (Хрінівка). Маєток Сулятицьких. Експедиція 2019 року.