Спадщина. Червоноград (Кристінополь). Палац Потоцьких. Експедиція 2014 року.

Кристино́польський замок (інші назви — Палац Потоцьких у Червонограді, Кристино́польський пала́ц) — пам'ятка архітектури місцевого значення у місті Червоноград (колись — Кристинополь), Львівської області.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

Історія:

У 1756—1760 роках (за іншими даними 1756–1762) Францішек-Салезій Потоцький (внук Фелікса Казимира Потоцького) перебудував Кристинопольський замок Ф. К. Потоцького на замок з палацом французького стилю й оточив його парком. Це все було зробленими з великою пишністю і затратою значних коштів та енергії. Палацовий парк площею понад 6 га був подібний на Версальський, з великою кількістю каналів, штучних водоспадів та фонтанів. Парк і палац був запроєктований П'єром Ріко де Тірреґайлем (П'єр Ріко де Тірргей).

За часів воєводи Потоцького:

Через парк протікала річка Солокія і робила його надзвичайно мальовничим. Солокія та Буг оточували замок і утворювали природну оборону.

Замок був покритий зі сторони під'їзду ґонтом, а решта соломою, оскільки в ті часи дотримувалися думки, що солома краще зберігає тепло. В 1904 році частину даху було покрито бляхою, а частина зоставалась критою ґонтом.

В 1856 році після пожежі замок був частково перебудований, тоді був змінений фасад, але замок зберіг свої загальні риси. Під час Першої світової війни російські війська значно знищили палац зсередини — вони повиривали вікна, двері, сходи, поруйнували каміни тощо

В палаці були зали балова, концертна, театральні (менша і більша). В найближчому до палацу будинку містилась замкова кухня та помешкання для прислуги палацу, в іншому будинку жив садівник, економи та інші урядові особи середньої категорії. Дворяни та вищі урядовці займали окремі будинки. В будинку поблизу палацу містилася адміністрація всіх маєтків Францішек-Салезій Потоцького. За ним містилася броварня, винокурня, навпроти них були розміщені казарми власного війська. Воєвода мав тільки в Кристинопольському замку кілька десятків гармат, що на ті часи було дуже багато, також в інших маєтках була велика кількість гармат. При розподілі Польщі все це 14 вересня 1772 року було конфісковано австрійським урядом. Крім артилерії військо воєводи складалося з піхоти, кавалерії та інших військ. При в'їзді до замку стояв будинок варти, де постійно перебувала частина війська. Коли Потоцький виїжджав або в'їжджав до замку, військо зі зброєю віддавало йому честь під звуки горнів та бубнів. Частину приміщень замку займали стайні, возовні та інші господарські приміщення. Замок спочатку мав дерев'яний частокіл, який пізніше був замінений на кам'яний мур.

Двір воєводи був таким самим великим, як і королівський, з тією ж системою розподілу, урядами, що удільні князівства, та складався з найкращих шляхтичів. Двір воєводи складався з 30 дворян, всі вони були шляхтичами. Маршалком двору в Потоцького був Володимир Четвертинський, секретарем — Кароль гр. Сєраковський.

В палаці бували та працювали митці: Станіслав Строїнський, Франц Смуглевич, Бакіареллі, Помпоніус Батоні та інші. Вони виконали ряд портретів родини Францішек-Салезій Потоцького, серед них його портрети в кунтуші та в рицарських обладунках. Пізніше велику кількість полотен відомих майстрів С. Щ. Потоцький забрав до палацу в Тульчині.

Зайдемо у палац. Як я зрозумів, то не весь простір було на момент нашого відвідування відремонтовано. Вчасності, другий поверх був не доступний. На першому були представлені три експозиції: по Крістінопольщіне, по Потоцьких і церковно-іконна.

Після першого поділу Польщі (1772) замок відійшов до володінь Австро-Угорщини та втратив своє значення та велич.

Палацом з кінця XVIII століття володіла Катерина Косаківська, яка зустрічала тут свого часу імператора Йозефа II під час його візиту до Галичини. Після її смерті маєток ще кілька разів змінював господарів.

Єдиний син Ф. С. Потоцького — Станіслав Щенсний Потоцький — не бажав жити під австрійською владою та переніс свою резиденцію з Кристинополя до Тульчина. В Тульчині він збудував найбільший на той час палац та заклав навколо нього парк на зразок Кристинополя. Ідеї парку в Кристинополі були запозичені С. Щ. Потоцьким також для закладення Софіївки в Умані.

Експедиція 2017 року

Експедиція 2021 року

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища.