Спадщина. Пирогів. Експозиція "Карпати". Церква св. Покрови. Зйомка 2019 року.

Експозиція «Карпати» розташована в музеї на трьох пагорбах, порослих смереками та буками, займає площу 35 га, яка за характером ландшафту нагадує природні умови місцевостей, в яких були зведені житлові, господарські, виробничі та культові споруди з Івано-Франківської, Львівської, Закарпатської та Чернівецької областей.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на значок Toggle Fullscreen англійською мовою, перший в правому верхньому куті

В експозиції встановлено кращі зразки житлових, господарських, виробничих і культових будівель, показано особливості планування поселень, типи садиб, малі архітектурні форми.

360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на значок Toggle Fullscreen англійською мовою, перший в правому верхньому куті

Оригінальні пам’ятки народної архітектури утворюють 18 садибних комплексів, в яких демонструються чисельні предмети хатнього вжитку, знаряддя праці, вироби народних майстрів. Кожен експонат засвідчує мистецьку культуру гуцулів, бойків, лемків, долинян та інших етнографічних груп регіону.

360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на значок Toggle Fullscreen англійською мовою, перший в правому верхньому куті

Церква св. Покрови.

Покровська церква збудована в с. Плоскому Свалявського району Закарпатської області у 1792 році. Ім’я будівничого церкви Покрови залишилось невідомим. Церква виявлена в 1973 році музейною експедицією очолюваною Смолінським С.П.

В с. Канору Воловецького району Закарпатського району церква була перевезена із с. Плоске на санях зимою 1926 році. В 1974 році церкву перевезли до м. Києва, щоб зберегти як унікальну пам’ятку лемківського сакрального будівництва.

Інформатори із с.Канори розповідали, що встановлювали церкву в Канорі майстри із с. Рекіти. Два чоловіки, рекітські різьбярі, складали іконостас, престол з дашком (з балдахіном), «логуші» – лавки та казальницю. Ці ж майстри встановили різьблений дубовий хрест коло церкви, у Плоскому був камінний. У с. Плоскому церква називалась – церков Святої Марії.

360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на значок Toggle Fullscreen англійською мовою, перший в правому верхньому куті

Церква є зразком одного з найдосконаліших за формою лемківського храму XVIII століття.

Будівля двозрубна, триверха, рублена із ясенових і дубових брусів (14-40 см), кути виконані у техніці «ластівки хвіст». Покрівля ґонтова, останнє перекриття було в НМНАП України у 2004 році за кошти меценатів.

Над бабинцем, що має плоске перекриття, підноситься каркасна дзвіниця «турня», виконана з дубових стояків та підкосів, обшита ґонтом, яка завершується главками барокових маківок.

Зовні стіни та схили даху обшиті ґонтом, надають будівлі художньої єдності. Контури та декоративні форми завершень, глибокі перехвати створюють ритмічний ефект світла і тіні.

Застосовуючи досить прості засоби архітектурно-художньої виразності народний майстер зумів створити будівлю витончених пропорцій, гармонії форм та масштабності. Ширина бабинця і нави однакова, що дає просторове розширення та гармонійність всій споруді.

Своєрідність храму полягає в тому, що гранчасті бані неоднакової висоти: найнижча постає над вівтарем, нижча над навою, а над бабинцем найвища дзвіниця. Горизонтальні членування наметів поєднані з динамічною композицією маківок, надають лемківському храму самобутності та мальовничості. Нава та вівтар перекриті усіченими пірамідальними наметами із заломами.

Уздовж чільного та бічного фасаду проходить галерея з фігурно різьбленими колонками. Майстри з великим смаком вирізьбили стовпчики галереї та консол, надавши їм витонченої форми. В галереї з одного і другого боку церкви є підлога, викладена з каменю-плитняка. Підлога в бабинці, наві та вівтарі вкладена камінними плитами.

Фундамент церкви бутовий, а цоколь та сходи «приступці» виконані з каменю-плитняку на вапняному розчині. Над бабинцем, навою і вівтарем маківки бань завершуються витонченими хрестами ковальської роботи.

Інтер’єр церкви самобутній. Низьке приміщення бабинця контрастує з розвиненою і вищою навою. Як і в інших лемківських церквах, бабинець відділяється від нави вирізом в стіні. У стіні між бабинцем і навою арка – виріз, яка має рівнораменну трапецієвидну форму з різьбленими стовпчиками.

Іконостас церкви не зберігся, залишилась тільки частина апостольського ряду, дві ікони намісного і деталі різьблення іконостаса. Різьба іконостаса зазнала значних втрат, але ті деталі, що залишились відзначаються надзвичайно оригінальною і виразною різьбою. Ікони вражають декоративністю та виразністю, яка досягається зіставленням гарячих червоних, ніжних синіх і вохристих кольорів, які прекрасно гармоніюють з позолоченою ажурною та об’ємною різьбою. Ікони з іконостаса, які збереглися, розвішені на бічних стінах храму.

У 2005-2009 роках проведено реставраційні роботи з відновлення іконостаса церкви Покрови. Встановлено іконостас бригадою різьбярів зі Львова під керівництвом Петрищака Григорія Степановича. Іконописну частину виконав художник Олександр Ігорович Охапкін.

У відновленому іконостасі використано близько 350 одиниць різьблених елементів старого іконостасу – рокайлеві завитки, пальметки та різьблені троянди та виноград. Сучасний іконопис відзначений багатьма мистецтвознавцями як високомистецький зразок в стилі необароко.

Відтворений інтер’єр церкви повністю відповідає стилю, характеру та образу зовнішньої архітектури церкви Покрови. Церква є зразком одного з найдосконаліших за формою лемківського храму XVIII століття.

Втрачений престол з балдахіном, жертовник, запрестольна ікона, хрест, лави, логуші. Збільшений виріз арки. Обміри: висота – 19.82 м. Розміри в плані 16,20 м х 8,2 8м. Площа -134,1 кв.м.

Матеріал – дерево ясень, дуб; камінь Техніка – зруб. Технічний стан в цілому задовільний.

ну і трошки кадрів з землі та з середини...

погляд на останок

Джерела:

https://pyrohiv.org.ua/pyrohiv/eksposicii/karpaty

http://www.pyrogiv.ugcc.ua/istoriya.html

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища.