Спадщина. Хотинська фортеця. Погляд з землі. Експедиція 2019 року. Частина 1. Замок.

Хотинська фортеця (рум. Cetatea Hotinului) — фортеця XIII–XVIII століть у місті Хотині на Дністрі, що у Чернівецькій області. Сьогодні «Хотинська фортеця» є Державним історико-архітектурним заповідником. Вважається одним з семи чудес України.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

Відвідування фортеці ми вирішили почати трошки не стандартно — від Ясської брами. Повернувши з вулиці Кутузова наліво на вулицю Шитікова, а після на У-подібному перехресті направо на Боженка ми доїхали до глухого кута. Залишок великої зливи ще накрапував невеликим дощем, а ми вже виступили в бік фортеці, через один з невеличких гаїв, що оточили її вали... Першими на наші очі постали фортечні стіни...

мапа фортеці

а згодом ми побачили й саму Ясську браму...

Хотинська фортеця веде свій початок від Хотинського форту, що був створений у X столітті князем Володимиром Святославичем як одне із порубіжних укріплень південного заходу Русі, у зв'язку з приєднанням до неї буковинських земель. Форт, який згодом було перебудовано на фортецю, розміщувався на важливих транспортних шляхах, що з'єднували Київ із Пониззям (пізнішим Поділлям) і Подунав'ям.

Укріплення було споруджено на кам'янистому мисі, утвореному високим правим берегом Дністра та долиною невеликого струмка.

Спочатку це був замкнений земляний вал з дерев'яними стінами й оборонними спорудами. Завданням форту була оборона поселення Хотин і переправи через річку. Перша кам'яна фортеця була невеликою. Вона була розташована на самому мисі, там де сьогодні стоїть північна башта, та простягалася на південь до теперішнього комендантського палацу.

Впродовж століть ця фортеця була таким собі «Феніксом», вона потерпала та зазнавала руйнації від рук завойовників і знов відбудовувалася, її неодноразово піддавали реконструкції та розширенню.

після проходження брами на наші очі потрошки почав з'являтися замок

ми все більше віддалялись від брами просовуючись на подвір’я фортеці

позаду залишились фортечні стіни, а справа було помітно мурований отвір для струмка, що

спускається зі схилу до мурів та стіни

Наприкінці XI століття Хотин належав до Теребовлянського князівства.

У 1140-х роках він перейшов до Галицького, а з 1199 року — галицько-волинських князівств.

У 1250–1264 роках король Данило Галицький і його син Лев, перебудовували фортецю.

Навколо неї з'явилися семиметрова кам'яна стіна та рови шириною до 6 метрів. У північній частині фортеці звели нові невеликі укріплення.

ось і він, старий замок Хотина, його серце...

на стіні — давня пляма, яка простежується не одне століття і яка потроху нищить стіну, на скільки й з якою швидкістю сказати важко, маємо надію що науковці доглядають за цим руйнуванням...

З кінця XII століття на півдні Галицького князівства Галицько-Волинської держави починає формуватися земля з напівавтономним статусом. Після монголо-татарської навали зв'язки з галицько-волинськими землями послабилися, що призвело до їх фактичного відокремлення на початку XIV століття, та визнання зверхності Золотої Орди.

У середині XIV століття починається занепад Золотої Орди, залежним від якої перебував край. У 1349 році Королівство Польське захопило Галицько-Волинське князівство. Водночас на землях у басейні річки Молдова формується нова держава — Молдовське князівство.

На південному прикордонні Галицького князівства постає Шипинська земля — практично самостійна адміністративно-територіальна одиниця з власною самоуправою, за яку вели запеклу боротьбу Королівство Польське, Королівство Угорське та Молдовське князівство.

комендантська башта

північна вежа яка вважається найстарішою кам'яною будівлею замку

Документально вперше згадує Шипинську землю Ян Длугош у 1359 році у зв'язку з походом короля Казимира III на Молдову. Приблизні межі описувалися в грамоті 1412 року. Загальне керівництво землею здійснював воєвода. Хотинська фортеця була центром Хотинської волості («держави»), якою керував староста («державець»).

ми фактично дійшли до річки — тут починаються стіни та бастіони нової фортеці

яку назву має ця башта нам не відомо, але вона фактично примикає до замку, можливо через неї був прохід до фортеці з боку річки...

погляд на замок від самого урізу води

У 1340-х роках Хотин увійшов до складу Угорського королівства, а з 1375 року вже перебував у складі Молдовського князівства. Молдовський володар воєвода Стефан III значно розширив межі фортеці. Він особисто керував її реконструкцією. Було зведено прикрашений геометричними орнаментами мур завширшки 5-6 і висотою 40 метрів, п'ять башт, рівень двору фортеці підняли на 10 метрів і розділили на Княжий двір і двір Воїнів. Були викопані глибокі підвали для зберігання провіанту. Саме після цієї реконструкції Хотинська фортеця практично повністю набула свого сьогоднішнього вигляду, крім південного прясла мурів та Південної (В'їзної) брами з дерев'яними мостами, зведеними на початку XVIII століття турками.

Упродовж XIV–XVI століть вона була резиденцією молдовських господарів.

У 1476 році фортеця відбила напад турецьких військ султана Мехмеда II Фатіха. Проте на межі XV–XVI століть Молдовська держава стала васалом Османської Порти та розмістила у Хотинських стінах яничарську залогу. Турки ще більше посилили обороноздатність фортеці.

цього разу ми вирішили не лазити по бастіонах та валах з ровами, бо зараз там все в зеленій порослі, за цим потрібно їхати дуже рано по весні... тому повертаємось до місця нашого виходу до замку та підемо в іншу сторону, по дорозі роздивляючись на руйнування стін...

на таких тріщинах, imho, потрібно стояти маячкам — ми щось подібне не побачили...

ми дійшли до кута південно-західної вежі

У 1538 році під проводом Яна-Амора Тарновського місто Хотин було штурмом взято коронними військами. Вони зробили підкоп фортеці, зруйнували 3-ри башти, частину західної стіни. Після її здобуття, поляки відновили Хотинську цитадель у 1540–1544 роках, але згодом втратили її. 1561 року фортецю захопили війська під проводом польського шляхтича-авантюриста Альбрехта Ласького, новий тодішній молдовський господар Яків Василакі Гераклід «Деспот» (союзник Ласького) віддав йому фортецю з навколишніми поселеннями у користування (комендантом фортеці був призначений Ян (Флоріан, іноді Іван) П'ясецький — родич Дмитра Вишневецького). Через конфлікт між Альбрехтом Лаським та «Деспотом» останній відібрав у поляка фортецю, що перший не пробачив, вирішивши організувати похід проти нього, залучивши через Івана П'ясецького до походу Дмитра Вишневецького.

південна, в'їзна вежа...

прохід в стіні за межи фортеці...

У 1563 році Дмитро Вишневецький з п'ятьма сотнями запорозьких козаків знову захопили фортецю й утримували її тривалий час.

У травні 1600 року після того, як війська правителя Валахії та Трансильванії Міхая Хороброго захопили Сучаву, господар Молдови Ієремія Могила зі своїм оточенням, серед якого були його брат Симеон Могила (батько майбутнього київського митрополита Петра Могили) та колишній правитель Трансильванії Сигізмунд Баторій (племінник короля Польщі Стефана Баторія), знайшли прихисток у Хотинській фортеці, якою володіла тоді Польща.

північна вежа...

У 1615 році польські війська знову прийшли у Хотин, а вже у 1620 турецька армія захопила місто. 1617 року за Бушівським мирним договором землі Валахії та Молдовії, а також Хотин, відійшли під владу Османської імперії: Молдавське князівство стало васалом.

Бендерська брама...

і загальний вигляд від неї на фортецю і замок ...

Частина 2 тут..

Джерела:

https://uk.wikipedia.org/wiki/Хотинська_фортеця

http://travelforfun.org/ru/2015/hotinskaya-krepost/

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища.