Спадщина. Білорічиця. Садиба Рахманових. Експедиція 2017 року.

У 35 км від м. Прилуки, що на Чернігівщині розташоване село Білорічица відоме до 1945 року як Вейсбаховка. Кажуть, що першим його власником був німець, який називав річку Вейс (Біла) протікаючу поруч. Правда, чи ні, але в 1727 році село переходить до генерала, графа Вейсбаха. У цих фактах ймовірно і слід шукати пояснення назви села.

А у 1873 році поміщик Рахманов одружується з дочкою декабриста Сергія Григоровича Волконського — Оленою Сергіївною Волконською-Кочубей і землі Вейсбаховки перейшли до них. Тоді ж і почалося створення Білорічицького архітектурного ансамблю.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

За відомостями з іншого джерела справа була по іншому:

У 70-ті роки XIX століття доля приводить архітектора А. Ягна в с. Вороньки (нині Бобровицький район Чернігівської області), де пройшли останні роки життя декабриста Сергія Григоровича Волконського і його дружини Марії Миколаївни. Перебування в Вороньках виявилося для Олександра Юлійовича важливим з погляду особистого життя. Він захопився Оленою Сергіївною, дочкою Волконських, яка на той час була одружена з управителем маєтками Кочубеїв, місцевим поміщиком А. Рахмановим. Згодом цей шлюб був розірваний, але оформити офіційно четверте заміжжя Олена Сергіївна не могла за церковними канонами, тому дочка Олександра Ягна — Олександра Олександрівна — формально носила прізвище Рахманова.

Від колишнього чоловіка Олена Сергіївна отримала маєток, що знаходився в 30 км від Вороньків, село Вейсбаховку, там і оселилася разом з двома дочками та А. Ягном. Тут він побудував цегельний завод і створив художньо-виробничі майстерні, де виготовляли керамічні плитки з мотивами українського народного орнаменту. Тут і були виконані майоліки та решітки для саратовського музичного училища. За проектом А. Ягна неподалік від с. Вейсбаховка був споруджений архітектурний ансамбль, що складається з палацу (1886), готелю, флігеля (1878), церкви та пекарні. Завдяки створенню цього ансамблю Ягн увійшов в історію як один із засновників стилю український модерн.

Палац нагадував казковий терем, мерехтливий кольоровою майолікою: дах, фриз, віконні лиштви були зроблені з майоліки та теракоти. Вхід в нього вирішено у вигляді ґанку з шатровим покриттям. Деякі форми нагадують про повалушу — елементі російських теремних палаців XVII століття. Всі споруди гармонійно поєднувалися з двома чудовими парками, ставками та штучно насипаними островами.

Свого часу цей куточок української землі з прекрасними спорудами в стилі українського модерну викликав захоплення І. Тургенєва, який називав маєток Е. Волконської земним Ельдорадо.

На території Білорічиці в XIX столітті було два парки, три фруктові саду з теплицею, озеро Мокрець (пізніше перейменоване в Криве), ставки Ревня (у 200 м від садиби з двома штучно насипаними островами) і Млаки. До нашого часу зберігся лише будинок флігель для приїжджих, в якому зараз знаходиться Свято-Миколаївська церква.

У цьому творі дещо еклектично змішані форми російської (XVII-XVIII століття) і української народної архітектури. У плані нагадує українську хату на дві половини. Перший поверх — кам'яний, другий — дерев'яний. Будинок мав високий черепичний дах, виступаючі мансарди та «ґанок». Форма отворів різна (шестигранні скошені та прямокутні з типово російськими лиштвами та сандриками). Білі потиньковані стіни прикрашені барвистими майоліковими вставками та лиштвами. Колони та піч також були прикрашені теракотою і майолікою.

декілька кадрів з неба

Головний будинок, в якому і проживали Рахманови, був аналогічний за формами та стилем, але триповерховий. Вхід в нього був вирішений у вигляді ґанку з шатровим покриттям. Деякі форми нагадували про повалушу — елементі російських теремних палаців XVII століття. На жаль палац був зруйнований під час Великої вітчизняної війни.

Церква ж була розібрана вже за часів Радянського Союзу в 1962 році.

Якщо флігель і палац садиби були побудовані за проектом архітектора і майстра художньої кераміки Олександра-Едуарда Юлійовича Ягна (1848-1922), то всередині вони були розписані товаришем Ягна по навчанню в Римі та Москві художником В.М.Соколовим (1841-1921). Обидва майстри поховані тут же в Білорічиці.

Ймовірно фото палацу

Реконструкція В. Ясневічем палацу Рахманових

Джерела:

http://siver.org.ua/?p=393

http://www.doroga.ua/poi/Chernigovskaya/Belorechica/Nikolaevskaya_cerkovj/2410

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища.