Спадщина. Сутискі. Маєток Гейденов. Ванна для царя. Експедиція 2015 року.

Як відомо, гніваньский граніт є результатом палеовулканичних порід з вмістом ксенолітів, осадочних порід та силіфікованого мармуру. Одним із перших дослідників гніванського граніту був великий етнограф М. М. Миклухо-Маклай. Гніванські породи також досліджували вчені Лягоріо, Соболєв, Тарасенко, Сельський, Безбородько та інші.

Промисловий видобуток граніту розпочався із прокладенням залізниці Київ-Одеса (1865-1870 роки). Вже в 1891 році працювало два кар’єри. Виготовлялось будівельне та шляхове каміння, тесані поліровані вироби. Перша продукція відправлялась до Австрії, Франції, Польщі, Німеччини та по всіх кутках російської імперії. Власниками розробок були Франц та Гнат Ярошинські. Щоб мати більше прибутків, вони вирішили заснувати акціонерне товариство. Для цього була потрібна згода царя Миколи II, оскільки кар’єри вважалися власністю імператора. Один із Ярошинських поїхав до царя за дозволом. Цар перебував у доброму настрої та на Андрія 13 грудня 1902 року поставив підпис на такому документі: “Акционерное общество Подольских гранитных ломок и мастерских гранитных изделий”. Керівництво товариства було російським, капітал становив 200 акцій вартістю по 1 тисячі рублів кожна. Виробництво зростало, прибутки росли, але пан залишався в боргу перед царем. У 1916 році під час Першої світової війни, Микола II разом із дружиною відвідали Вінницю, можливо Гнівань, Тиврів. Цариця вручала пораненим солдатам срібні образки із надписом “Спаси та збережи”.

переросток - https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2015/APRIL/25. SUTISKY/IMG_6343_middle.png

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

Ярошинський вирішив подарувати царю ванну, яку виготовили кращі майстри Радзтховський, Іщук, Собканюк, із суцільного масиву дрібнозернистого граніту. Ванна важила близько 2-х тонн, була гарно відполірована. По боках ванни майстри вибили чотири ручки у вигляді якорів на шестернях. Виріб був об’ємний. Але цар дарунок не прийняв, оскільки вірив у різні прикмети. “Меня пугает чорный цвет”. Тоді можливо ванну купив граф Гейден та завіз до себе в Сутиски. Спочатку він наказав її встановити, а потім збудувати пральню з вузькими дверима, щоб ніхто не вкрав. Цей витвір мистецтва зберігається там (в школі-інтернаті) й досі. У 1944 році ванну хотіли вивезти фашистські загарбники. Та коли висадили підвіконня — сталося щось схоже на містичну ситуацію, ванна впала і розкололась, наче не забажавши кудись переїжджати. Крадії мимоволі відмовились від своїх намірів. Добрі люди склали ванну докупи та використовують до сьогодні.

Хочеться сказати кілька слів про сам процес виготовлення. По перше, потрібно було виносити в голові ескіз виробу, по друге, так відчути камінь, щоб не завдавати нікчемного удару, і це при умові, що сучасних інструментів не було, всі пристрої виготовлялись в кузні. Кажуть, що фантазія гніванських майстрів не мала меж. Одного разу вони виготовили навіть з граніту … ланцюг довжиною 10 метрів, висікаючи його із суцільного моноліту!

О. Коваль, краєзнавець, м. Гнівань.

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища.