Спадщина. Залізці. Замок. Експедиція 2018 року.

Тип споруди: замок.

Так само відомий як: Заложцы (рус.), Заложці (укр.) - назва селища до 1993 року, Залізці (укр.) - назва селища після 1993 року, Залісці (укр.) - таку назву селища зустрічається в деяких історичних документах та Залозецькій замок (укр.), Залізецькій замок (укр.).

Перший етап будівництва: початок 16 століття (1516 рік).

Останній етап будівництва: 18 - 19 століття.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

в'їзний білокам'яний портал, складався з рустованих пілястр, що несуть антаблемент тосканського ордера без фронтону...src="https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2018/SPRING_2018/78. ZALIZTSY/IMG_9558_m.jpg" alt="" />

обійдемо навколо замку з лівого боку

Залізці були засновані у річки Серет.

Середина XV століття (?). Шляхтич Ян з Сієнно (Ян Сенінскій) стає власником кількох десятків поселень, серед яких були Залізці та Олесько.

1483 рік. Перша письмова згадка про Залізці. Тоді поселення переходить у власність Петра (в джерелах Петро фігурує з приставкою Олеський), син Яна Сенінского.

Початок XVI століття. Польський король Сигізмунд I Старий (1467 - 1548) дарує Залізці Мартіну Кам'янецькому (? - 1530).

 

тут була північна-східна вежа

рештки її першого ярусу

все що залишилось від східної стіни

а це — південно-східна вежа, вірніше те що від неї залишилося

провал в її підвали

заглянемо...

незрозумілі резервуари, явно сучасного походження ...

1516 рік. Мартін Каменецький будує в Залізці кам'яний замок. В якості будівельного матеріалу використовувався піщаник. Є згадка про те, що в середні століття місцевість, де був побудований замок, була болотистою, що давало укріпленню додатковий природний захист.

1520 рік. Залізці отримують Магдебурзьке право.

пірнаємо в низьку нішу і потрапляємо в сусіднє приміщення

бійниця з внутрішньої сторони

вибираємося назовні і йдемо далі навколо замку, все та же південно-східна вежа

тут була південна стіна

останки південно-західної вежі

Кінець XVI століття. Замок перебудовується. У цей період замок являв собою регулярне чотиристороннє спорудження, витягнуте по осі північний захід — південний схід. Кути замкового комплексу посилювали чотириярусні вежі. Ворота в замок перебували в північно-західній стіні, південно-східну частину комплексу займав палац зі склепінчастими підвалами. До внутрішньої північно-східній і південно-західній стіні, ймовірно, примикали господарські будівлі замку.

Найбільш важливим вузлом оборони була північно-західна частина замку. Тут, між двома п'ятигранними вежами, знаходилося 2-поверхова будівля, яке становило одне ціле з замковою стіною. У 1-му ярусі будівлі були влаштовані каземати, стіни 2-го ярусу прорізали бійниці. У 1-му ярусі будівлі (по центральній осі фасаду) була влаштована арка воріт. Її білокам'яний портал складався з рустованих пілястр, що несуть антаблемент тосканського ордера без фронтону. До воріт вів звідний міст, перекинутий через рів з водою.

 

погляд на вежу з останків рову

західна стіна

а тут в західній стіні у північно-західній вежі схоже бeв ще якийсь вхід за замкову стіну, або вікно, а може і бійниця ...

Праворуч від арки воріт розміщувалася неправильна в плані п'ятигранна вежа (західна), що має бастіонні креслення. Підвальний ярус цієї вежі був перекритий напівциркульним склепінням. В цей ярус вежі можна було потрапити з двору замку по вузькому довгому коридору. Коридор був побудованій між казематами замку і сполучався з ними. Ймовірно, точно така ж вежа (північна) розміщувалася зліва від арки воріт. Укріплення на південному кутку замкового комплексу становити собою вежі подібне укріплення, висунуте далеко за межі південно-західної стіни. Це баштове укріплення добре фланкувало південно-західну стіну, оскільки розташовувалося стосовно неї під прямим кутом. Одночасно за межі південно-східної стіни ця вежа сильно не виступала — стіна башти як би продовжувала лінію південно-східній замкової стіни. Точно невідомо, яка башта височіла спочатку в північному кутку замку. В період останніх перебудов замку там знаходився лише невеликий баштовий виступ, висунутий на невелику відстань щодо лінії північно-східної стіни. Разом з тим (як і у випадку з південною баштою) північна вежа не виступала за лінію південно-східній замкової стіни, лінія стіни замку переходила в лінію стіни башти, розташовану з нею на одній осі.

ще не так давно тут стояла найкраще збережена вежа, а тепер ось така розруха ...

на цій вежі (справа) ще недавно були герби володарів замку, зараз тут пустеля...

зайдемо на подвір'я замку

360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на значок Toggle Fullscreen англійською мовою, перший в правому верхньому куті

?. Залізці переходять у власність роду Мнишків.

1603 рік (?). Напередодні російсько-польської війни (1605 - 1618) в Залізці прибув Лжедмитрій I (? - 1606), який видавав себе за чудово врятованого молодшого сина Івана IV Грозного — царевича Дмитра. У той час Залізцями володів воєвода сандомирський Єжи (Юрій) Мнішек (близько 1548 - 1613), батько Марини Мнішек (близько 1588 - 1 614), майбутньої дружини Лжедмитрія I.

1604 рік. Єжи Мнішек використовував місто в якості застави. Він передав Залізці угорському магнатові Ю. Другету в обмін на отримані кошти в розмірі 40 000 злотих, які планувалося витратити на підтримку Лжедмитрія I в його планах захоплення та утримання Московського трону.

 

залишки палацової частини

вхід на нижній рівень північно-західної вежі

перебираємося до південно-західної вежі

?. Місто і замок перейшли у власність роду Вишневецьких. У замку знаходилася одна з найважливіших резиденцій цього знаменитого роду.

1649 рік (?). В ході першого етапу Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, козаки, очолювані Максимом Кривоносом, захопили замок.

1675 рік. У період Польсько-турецької війни (1672 - 1676) Залізці атакують татари. Вони не змогли захопити замок, але сильно зруйнували місто і посіви.

1677 рік. Польський Сейм (з метою ліквідувати наслідки татарського погрому 1675-го року) звільняє Залізці від сплати податків на 12 років.

південно-східна вежа

найбільш аварійна — північно-східна вежа, в яку ми не ризикнули навіть сунутися ...

Початок XVIII століття. У період Північної війни (1700 - 1721) між Росією і Швецією (Річ Посполита виступала на боці росіян) Залізці неодноразово піддавалися нападам, які приносили місту нові руйнування.

1-ша половина XVIII століття. Замок ремонтується і перебудовується.

?. Бійниці 2-го ярусу будівлі, в якому була влаштована арка воріт, розтісуються в прямокутні вікна.

1743 рік. Місто і замок переходять у власність роду Потоцьких.

1768 рік. Потоцькі продають замок М. Ронікерову.

?. У замкових приміщеннях розмістилася суконна фабрика.

ну а тепер прогулянка, просто неба, над замком ...

360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на значок Toggle Fullscreen англійською мовою, перший в правому верхньому куті

18??. У замку була влаштована пивоварня. Великі замкові підвали використовувалися для зберігання пива.

1916 - 1918 роки. У період Першої Світової війни Залізці сильно постраждали, місто було майже повністю зруйноване. Населення міста було евакуйовано. Замок отримав ґрунтовні ушкодження.

1920-ті - 1950-ті роки. Руїни замку використовуються місцевим населенням в якості будівельного матеріалу для своїх потреб.

1961 рік. Залізці отримують статус селища міського типу. До цього моменту основна частина замкових укріплень припинила своє існування.

Наші дні. Замок зберігся у вигляді фрагментарних руїн, які підіймаються максимум до рівня ¼ висоти початкових будівель. У деяких місцях замкові укріплення розібрані до рівня фундаментів. Найкраще збереглася невелика частина південно-західних стін на висоту одного ярусу, склепінні підвали палацу (в південно-східній частині замку) і північно-західна частина замку (так само на висоту одного ярусу). Збереглася північно-західна частина комплексу представлена ​​казематами нижнього ярусу будівлі (спочатку 2-ярусного) з арковим проїздом головних воріт, а також кутовою п'ятигранною вежею (західної), наземна частина стін якої збереглася до рівня першого ярусу. Зберігся підвальний ярус вежі, перекритий напівциркульним склепінням. На зовнішній стіні північної вежі ще до недавно було два кам'яних різьблених гербів власників замку, на сьогодні їх вже, на жаль, немає. Замчище не забудовано, що дає можливість проводити повноцінні дослідження споруд комплексу.

також дивимось відео о Залізцях та замку...

Залізці, екскурсія від директора музею.

Джерела:

http://zamki-kreposti.com.ua/ternopolskaya-oblast/zamok-zalizcy

http://www.olejow.pl/readarticle.php?article_id=1020

https://polona.pl/search/?query=Załoźce&filters=public:1

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища.