Спадщина. Клевань. Замок. Експедиція 2014 року.

Відомості про первісну фортецю датовані 1475 роком. Саме село в письмових джерелах вперше згадано під 1458 роком як власність князя Михайла Чорторийського. Фортецю розташували на узвишші біля річки Стубли.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

У 1495 році його син князь Федір Чорторийський, луцький староста, добудував замок, оточив його міцними кам'яними стінами та глибоким ровом, який заповнювався водою Стубли. Тоді ж по кутах було зведено дві муровані вежі «пунтоне» — п'ятикутні в плані.

Одна вежа захищала в'їзну браму, а інша — контролювала підступи до замку з боку річки. Обидві вежі відносно непогано збереглися, особливо східна. Товщина їх цегляних стін в деяких місцях досягала 3,8 м. Третя башта, що не збереглася до наших днів, була дерев'яною.

Замок оточено потужними стінами (товщина 3,8 м) і оборонним ровом, через який перекинуто чотирьох арковий міст. Арковий кам'яний міст, є єдиною дорогою у двір фортеці, йому звичайно ж далеко до мостів Люксембургу і навіть Кам'янця-Подільського, але на тлі подібних споруд інших українських замків він виглядає дуже переконливо.

Будівництвом фортеці керував львівський інженер-фортифікатор І. Лис, архітектор Львівської міського арсеналу. Від початкової споруди також збереглися дві кутові вежі.

Закінчилася побудова замку в 1561 році. Збережено опис замку за 1605 рік. Головну захисну роль відігравала західна вежа, зміцнена кам'яним бастіоном. Східна вежа слугувала цейхгаузом (арсеналом).

Замок швидко втрачав оборонну функцію і в 1632 році споруду віддали єзуїтам, які влаштували тут свій колегіум. Ймовірно, вони й були господарями замку до кінця 18 століття.

Найстаріший із цих інвентарів, складений у 1700 році:

Клеванський ключ. Інвентар підданих міста та села, їх повинності, а також опис замку та господарських споруд, 1700. Бібліотека Чарторийських, рукопис 7950. Інвентар клеванського володіння. Цей замок in suo esse мурований, тільки з одного боку дерев'яні будівлі/будинки, з боку міста, де у замкових воротах дві бронзові гармати, третя гармата при каплиці на белюарді. Гаковниць числом 7, ґнотів мушкетів числом 9. Передмістя перед замком дубовими кілками обставлено.

In suo esse – сам по собі.

Белюард – вид невеликого бастіону.

Гаковниця — вид вогнепальної зброї, що складається з довгого ствола, найчастіше дерев'яного ложа, завершеного прикладом, а також прикріпленим до ствола гаком, який служив для закріплення зброї, наприклад, до стіни з метою мінімізації віддачі (звідси і назва [гак = гачок]).

Отже, замок не був магнатською резиденцією з палацом, як Корецький замок. Після першого поділу Речі Посполитої землі відійшли до Габсбурзької монархії (з 1804 року Австрійської імперії). За наказом імператора Йозефа II у 1773 році майно єзуїтів конфіскували. Після наступних поділів Речі Посполитої територія відійшла до Росії.

На зламі 18—19 століть замок стояв пусткою. У 1817 році східний мур замку розібрали. Будівельні матеріали використали для побудови двох флігелів, призначених для польської гімназії. У період 1817—1831 роках використовувався як польська гімназія, яку царат ліквідував після польського національно-визвольного повстання.

Повільне руйнування замкових споруд продовжилося під час трагічних подій 20 століття.

За радянської влади в замку в різний час перебували школа-інтернат, училище механізації, пункт НКВС. Остання функція замку — лікувально-трудовий профілакторій. У 1988 році ЛТП закрили. З того часу замок знаходиться в запустінні. У 2000 році на його території сталася пожежа, в результаті якої впав дах і перекриття деяких корпусів.

Іноді на його території проводили фестивалі історичної реконструкції. Хоча цю складову в житті селища можна було й активізувати, тому, що є версія, що Клевань — це билинна "Коливань". Зараз будівлі перебувають в запустінні, обговорювались різні проекти реконструкції та розвитку туристичної інфраструктури. Но віз там де і був... Деякий час Клеванський замок опікували волонтери зі спортивно-патріотичної організації "Щит" но до якогось прориву в стані замку не сталось... Іноді відбувається волонтерське розчищування території, але це рідкі спроби та ще не дуже вразливі.

Архівне...

«Літографія закладу М. Фаянса у Варшаві з рисунка Наполеона Орди. Клевань над рікою Стублою у Волинській губернії. Оборонний замок, розпочатий кн. Михайлом Чорторийським у 1475 р., а закінчений його сином Федором».

1900 - ті роки

1950

Логвин Г.Н. По Україні.

Пам'ятники містобудування та архітектури

погляд на замок з небес

Джерела:

https://uk.wikipedia.org/wiki/Клеванський_замок

http://godrivefly.com/?p=161

http://www.doroga.ua/poi/Rovenskaya/Klevanj/Klevanskij_zamok/799.

https://www.pslava.info/KlevanSmt_Zamok,197633.html

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища.