Спадщина. Теребовля. Замок. Експедиція 2016 року. Частина 1.

Сьогодні розглядаємо замок в місті Теребовля Тернопільської області.

Тип споруди: замок (зведений на місці городища), що виконував функції міської цитаделі.

Так само відомий як: Теребовлянський замок (укр.) та Теребовлянська фортеця (укр.).

Перший етап будівництва: X - XIII століття (давньоруські укріплення), середина XIV століття (перший кам'яний замок), 1630-і роки (збережений кам'яний замок).

Останній етап будівництва: кінець 18 століття (?).

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

Замок знаходиться в Теребовлі, одному з найдавніших міст Галицької землі. Офіційна історія міста налічує 9 століть, але перше поселення в районі сучасної Теребовлі з'явилося задовго до того, як про місто вперше згадали в літописі в контексті подій 1097 року.

Ймовірно, місто почало свій розвиток з замкової гори, де нині знаходяться руїни середньовічного форпосту. Гора розташувалася в місці впадання невеликої протоки Починія в річку Гнезна. Височина мала форму поступово звужуваного клиноподібного мису, що здіймався над навколишньою місцевістю на висоту близько 50 метрів. Трикутний майданчик, який перебував на краю мису, був добре захищеним природою і прекрасно підходив для будівництва укріплень.

VII - V століття до нашої ери. Уже в цей період на замковій горі існувало поселення. Матеріали археологічних обстежень гори дають підставу припускати, що це поселення було укріплено ровом і дерев'яною огорожею. Таким чином, гора в Теребовлі могла використовуватися як укріплений пункт ще 2500 років тому.

X - 1 половина XIII століття. Теребовля, як столиці Теребовлянського князівства, не раз зустрічається на сторінках літописів в контексті княжих міжусобиць давньоруського періоду. У цей період на горі розвивається давньоруське городище. Територія городища наближалася в плані до трикутної форми. З південного, західного та східного боків його захищали круті схили пагорба, а з напільного (північного) боку доступ до городища перекривали земляні вали з дерев'яними укріпленнями та рови. Ймовірно, протягом усього цього періоду на південній частині замкової гори існувало не просте укріплене поселення, а княжа резиденція, яка виконувала функції цитаделі-дитинця. З північної сторони до дитинця примикало передмістя, захищене своїми укріпленнями. В цілому на північ від дитинця були влаштовані 4 лінії валів і 5 ліній ровів. 3-а лінія валів була розташована приблизно в 450 метрах від південного краю майданчика мису, а 4-а - приблизно в 700 метрах. Таким чином, в давньоруський період дитинець і межуючи з ним укріплені майданчики городища займали територію, яка витягнулася на відстань близько 650 - 700 метрів. Територія дитинця була забудована житловими та господарськими спорудами. Одною з найважливіших споруд городища була церква (можливо кам'яна).

1241 рік. До земель Галицько-Волинського князівства докотився вал татаро-монгольської навали. Війська монгольського хана і полководця Батия (1201 - 1255), онука Чингісхана, розграбували, зруйнували та спалили безліч давньоруських міст і поселень. Перед натиском кочівників встояли поодинокі укріплення. Теребовля в той час була повністю зруйнована.

1241 - 1340-ті роки. Близько 100 років Теребовля, поміж інших володінь Галицько-Волинського князівства, залишалася в васальній залежності від Золотої Орди. Можна припустити, що в цей період укріплення на замковому пагорбі знаходилися в стані занепаду, оскільки ординці не вітали зведення потужних укріплень на захоплених землях.

1340-ті роки. Польський король Казимир III Великий (1310 - 1370) зробив кілька завойовницьких походів, спрямованих на захоплення земель Галицького князівства. Теребовля згадується серед міст, захоплених Казимиром в 1341 році. Можливо, перші роботи укріпленню замкового пагорба при Казимирі почалися незабаром після переходу Теребовлі під владу поляків.

Якщо дерев'яно-земляні укріплення не вимагали ґрунтовних фундаментів, то для будівництва кам'яних укріплень потрібна була міцна основа. З цієї причини в південній частині замкового пагорба (на місці майбутнього польського форпосту) шар землі та материкової глини був обраний до рівня скельних порід. В ході проведених робіт південна частина пагорба була знижена, при цьому було знищено частину давньоруського городища.

1360 рік. На замковій горі зводиться перший польський замок. Захист його оборонного периметра забезпечували кам'яні укріплення. Замок цього періоду займав трохи меншу площу, ніж ту, на якій розмістився більш пізній кам'яний замок в 1-ій половині XVII століття. Укріплення в кінці XIV століття, наслідуючи територію давньоруських оборонних споруд, займали трикутний в плані майданчик на скелястій височині. Про укріплення теребовлянського замку цього періоду дуже мало інформації. Можна припустити, що його кам'яні стіни, товщина яких була близько 1,5 - 2 метрів, оточували трикутний в плані майданчик, а кути оборонної споруди були посилені багатокутними баштами. Вважається, що при Казимирі в скелі був висічений колодязь, глибина якого складала близько 45 метрів. Замок Казимира існував з середини XIV століття до кінця XV століття, коли був зруйнований і спалений.

1498 рік. У період загострення польсько-молдавських відносин Стефан III Великий (близько 1433 - 1504), правитель Молдавського князівства, який розгромив війська поляків в битві у Козмінського лісу (26 жовтня 1497), вдерся на підконтрольні полякам землі Галичини. Він зруйнував Теребовлю і спустошив околиці міста. Можна припустити, що замок теж був перетворений в руїни. Щоб ліквідувати наслідки погрому в Теребовлі король Польщі Ян I Ольбрахт (1459 - 1501) звільнив місто від сплати податків на 8 років.

Початок XVI століття. Немає відомостей про те, в якому стані перебував замок в цей період. Цілком можливо, що він вже не міг справно виконувати функції щодо захисту міста від ворогів. А тим часом місто все частіше зазнавало руйнівних татарських набігів.

1508 рік. Місто настільки сильно було спустошене і зруйноване в ході потужного татарського нападу, що весь управлінський міський апарат довелося тимчасово перенести в Бучач. Цей факт свідчить про занепад замкових укріплень.

15 березня 1515 року. Близько 2000 татар атакували Теребовлю і захопили місто. Ситуація складалася жахливо для Теребовлі, однак на виручку городянам поспішив Ян Творовський, староста Бучача, який зі своїми 700 воїнами атакував татар і змусив їх відступити. Замок, ймовірно, знову постраждав.

1516 рік. Напад татар повторився.

1530 рік. У так званій «Венеціанській хроніці», яку вели вірменські хроністи, значиться: «Рік 979 [1530]. Тичинський почав будувати замок Трабол ». Під «замком Трабол» мається на увазі Теребовлянська твердиня, яку в цей час почав відновлювати краківський каштелян Андрій (Анджей) Тенчинський, котрий використовував для цього власні кошти. Відновлення укріплення тривало кілька місяців.

Станіслав, брат Анджея, обіймав посаду теребовлянського старости 19 років. Станіслав продовжував укріплювати замок, зведений на кошти свого брата. Втім, про радикальну перебудову і модернізацію укріплень мова не йшла. Замок швидше ремонтується і відновлюється, ніж будується заново. Так, наприклад, в ході будівництва укріплення, де збереглися секції кам'яного замку Казимира були доповнені новими дерев'яними укріпленнями, які, мабуть, закрили проломи, що утворилися в оборонному периметрі. Відновлений замок був не надійним укріпленням, проте, комплекс споруд без радикальних перебудов проіснував близько століття (орієнтовно до 1630-х років).

1551 рік. До цього часу замок знову почав занепадати. Після смерті теребовлянського старости Бернарда Маційовського була створена комісія, яка повинна була скласти люстрацію замку, описати замкові споруди і його господарство. Ця люстрація збереглася до наших днів. Згідно з цим документом північна і східна стіни замку були споруджені з дуба, а з заходу і півдня замок прикривали кам'яні стіни (залишки замку Казимира?). У північній замковій стіні була влаштована квадратна в плані 2-ярусна (?) дерев'яна вежа. У нижньому ярусі вежі був влаштований в'їзд (двостулкові брами з хвірткою), у верхньому ярусі вежі розміщувалася кімната міського писаря. Трохи західніше воріт (біля північної стіни) знаходилося велике приміщення для вартових. На внутрішньому дворі знаходилися різноманітні житлові та господарські будівлі, велика частина яких примикала до оборонних мурів. Так, до східної стіни замку були прибудовані 11 однакових за величиною приміщень, в яких в разі облоги ховалися захисники замку, а одне з цих приміщень використовувалося пушкарем як склад, де зберігалися запаси вугілля і селітри, необхідні для виготовлення пороху. Дахи цих приміщень одночасно виконували функції бойової галереї замкової стіни. Ще одна одноповерхова дерев'яна будівля (5 кімнат) з рівнем підземних підвалів (6 приміщень для зберігання запасів їжі) примикала до північної стіни замку (або воно розміщувалося в північно-східному куті замку?). В окремих прибудовах перебували кухня і пекарня. При замку була стайня на 11 коней. В одній із секцій замкового двору знаходилася кам'яна церква.

Комісія, яка становила люстрацію, застала в розпалі роботи зі спорудження нового рову, що прикривав замок з північної сторони. Його ширина складала близько 40 ліктів (приблизно 20 метрів).

1575 рік. В результаті потужного татарського погрому місто знову опинилося в руїнах.

Кінець XVI століття. Замок ремонтує теребовлянський староста Якуб Претвіч.

1594 рік. Спалахнуло знаменне козацьке повстання (1594 - 1596), яке очолив Северин Наливайко (? - +1597). На чолі кількох тисяч повстанців Наливайко підійшов до міста, яке, ймовірно, було здане без бою. Так само без особливого опору був захоплений і замок. Повстанці пограбували місто і замок, захопивши, крім усього іншого, близько 160 коней, їстівні припаси, зброю і порох. Посередині замкового двору козаки Наливайка розвели велике багаття, на якому спалили документи, що фіксують феодальну залежність теребовлянських селян. Наливайко рушив далі, а місту і замку знову довелося відновлювати свій добробут.

1606 - 1625 роки. У цей період було зафіксовано близько 15 татарських нападів на місто. В результаті частих військових конфліктів населення Теребовлі з року в рік тільки зменшувалося. До 1616 року в Теребовлі проживало близько 1000 осіб.

Кінець XVI - 1 половина XVII століття. Почастішання ворожих набігів стимулює вдосконалення міських оборонних споруд.

Теребовля в цей період перетворюється в потужну твердиню. Міська забудова була оточена своїми власними укріпленнями. У центрі Нового міста (лівий берег річки) будується оборонна Миколаївська церква. У 1630-х роках в межах міста, на лівому березі річки (біля мосту?), виникає Кармелітський монастир, який, ймовірно, спочатку був пристосований до оборони.

1631 рік. Старий замок, неабияк зруйнований татарами, більше не міг виконувати покладені на нього функції щодо захисту міста. Тому було вирішено модернізувати укріплення замкового пагорба. Теребовлянський староста Олександр Балабан починає будівництво нового замку, потужну кам'яну твердиню. Син старости, Юрій, завершив будівництво, розпочате батьком, орієнтовно в 1634 році. Будівництво обійшлося в 9000 золотих.

Новий замок розширив свою площу в порівнянні з площею попереднього укріплення часів Казимира і Тенчинського. Фундаменти нових оборонних стін із західного і східного боків були закладені на схилах гори нижче фундаментів старих укріплень. Висунулася вперед і північна секція укріплень. Матеріалом для будівництва замкових споруд служив теребовлянський пісковик. Кам'яні будівлі старого замку частково були розібрані на будматеріал, а частково були включені в обсяги новозведених споруд (казематів і палацу). Новий замок був нерегулярним в плані. Комплекс оборонних споруд твердині був представлений 4-ма стінами, три кути яких були посилені бастеями. Довжина замку від південної бастеї до крайньої точки північної стіни — близько 120 метрів, максимальна ширина замка (від крайньої точки західної бастеї до крайньої точки східної бастеї) - близько 65 метрів.

текстове джерело - http://zamki-kreposti.com.ua/ternopolskaya-oblast/zamok-terebovlja

Далі тут - http://m-a-d-m-a-x.livejournal.com/315557.html

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища.