Спадщина. Галич. Церква Різдва Христового. Експедиції 2013 та 2018 років.

Церква Різдва Христового є пам’яткою архітектури національного значення. Знаходиться в центрі Галича. Точна дата побудови церкви невідома. Дослідники вважають, що вперше дерев’яна церква побудована на околиці княжого Галича у XII століття на місці язичницького капища.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами! Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

Як стверджував Й. Пеленський, тут було святилище слов’янського бога Перуна. У 1286 році величезне спустошення Галичу принесла навала орди хана Телебуги. Храми були майже повністю зруйновані. Під час пожежі була пошкоджена і церква Різдва Христового. Невдовзі храм відбудували. Однак в 1349 році, в процесі завоювання Галичини поляками, він горів знову.

2013

1367 року староста Галицької Русі Отто Пілецький надіслав зі Львова галицькому воєводі Генріху грамоту, у ній надав монахам жебручого ордену францисканців дозвіл на будівництво храму. Місцем для будівництва обрали площу перед входом у церкву Різдва Христового. На Ринковій площі у Галичі, поблизу церкви Різдва Христового, був францисканський монастир Чесного Хреста. Мурована церква Різдва Христового будувалась після останнього знищення у 1349 році, була завершена до приїзду францисканців (60-ті роки XIV століття). Будівництво церкви фінансувалося митрополитом Олексієм через намісника у Крилосі Андрія Свістельницького.

Макет стародавнього Галича 2013

У XIV столітті церква згадується в історичних джерелах як головна культова споруда ремісничих об’єднань, цехів. У 1593 році польський король Сизігмунд III затвердив статут гончарного цеху в Галичі. За цим статутом церква Різдва Христового вважалась повною його власністю. Через рік церквою вже опікувалися братства. Тоді влада єпископа стала обмеженою. У XVIII столітті церква повністю перейшла у власність братств. Проводились судові суперечки за храм між братствами та вищим духовенством. Сильний спалах боротьби розпочався у 1668 році за посаду Львівського та Галицького єпископів.

зайдемо в середину 2018

В період XVI-XVIII століть церква Різдва Христового часто руйнувалась татарами. У другій половині XVIII століття вона починає відбудовуватись. Один з дослідників галицьких храмів Ю. Лукомський стверджує, що об’ємно-просторова композиція церкви Різдва Христового мала колись хрестоподібний план, була трибанна з традиційним входом із заходу. Згодом церкву добудували із заходу, півночі й півдня. Сусідство з монастирем ускладнило обрядовий обхід навколо храму, притаманний візантійському обрядові. Внаслідок прибудови західна стіна стала глухою, а з північного та південного боків було зроблено двоє дверей. Один із дзвонів для дзвіниці вилито у 1785 році. Тоді зроблено дерев’яний позолочений одноярусний іконостас, виготовлено три металевих панікадила. Церкву реставрували в 1825 році. Керував відбудовою архітектор Берґер. Тоді з північного і південного боків ліквідували контрфорси, у притворі розмістили відсутні раніше хори.

У 1895 році отець Микола Винницький (1869–1929) став співпрацівником, а за 7 років – парохом Галицької парафії. Він  допомагав архітекторові Л. Левинському реставрувати храм у 1904–1906 роках.  Після реставрації церква набула сучасного вигляду. До початку XX століття вона була покрита двосхилим дахом із бароковим західним фронтоном. До західного фасаду прилягала дерев’яна дзвіниця. Під час реставрації (1904–1906) споруджено нову баню, відновлено інтер’єр. Після закінчення робіт церкву освятив у 1906 році митрополит Андрей Шептицький.

а так було у 2013 році

За політичними поглядами настоятель церкви Різдва отець Микола Винницький був москвофілом. На початку Першої світової війни він співпрацював з організацією «Карпаторуський освободітельний комітет», яка пропагувала об’єднання з Росією. Австрійська влада жорстоко переслідувала москвофілів. Разом із 127 жителями Галича отець Микола потрапив до австрійського концтабору в місті Талергофі. За кілька років йому, одному з небагатьох, вдалося повернутися додому. З ініціативи священика і в пам’ять про жертви австрійського геноциду біля церкви у 1929 році було зведено пам’ятник, на якому викарбувано прізвища 20 жителів Галича, замучених у Талергофі.

У церкві 1960 року провели ще один ремонт, було ґрунтовно оновлено інтер'єр. Олійний живопис на євангельські сюжети виконали брати Михайло і Петро Щупаки. Нині від цих розписів НЕ залишилося і сліду, вони знищені останнім ремонтом церкви вже в наш час...
На відміну від княжих білокам’яних соборів церква Різдва Христового побудована з місцевого м’якого каменю – мергелю і цегли на вапняному розчині.

На сьогодні церква Різдва Христового триапсидна, чотиристопна, однокупольна, тринефна. Об’ємно-просторова композиція має хрестоподібний вигляд. Центральний неф перекритий куполом. Бічні нефи перекриті склепіннями.
У 2015 році розпочато реновацію храму внаслідок якого втрачено розпис, іконостас, більшість ікон розчинилися у невідомому напрямку (кажуть що передані якимось сусіднім храмам), зникла дерев'яна дзвіниця, яка ще у 2013 році стояла за церквою, похилена, але ще жива ...

Церква Різдва Христового – цінна пам’ятка архітектури пізнього середньовіччя і одна з найдавніших церков Галича. Сьогодні храм Різдва Христового — це діючий собор Української Греко-Католицької Церкви. Він входить до комплексу заповідника «Давній Галич».

1. План на рівні стін. 2. Реконструкція первісного вигляду за І.Могитичем

декілька старих фото

Джерела:
http://galych.com.ua/index.php/istoriia-halycha/arkhitektura/item/257-tserkva-rizdva-khrystovoho-xiixv-st
http://www.pslava.info/GalychM_CerkRizdvaXrysta,2938.html

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. 

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища. 

Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини та нашого проєкту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”. 

Підписуйтесь на сторінки проєкту на: 

Patreon 

Twitter 

Telegram 

Instagram 

Технічні партнери проєкту:

найпрофесійніший сервіс з ремонту квадрокоптерів та багато якого іншого обладнання в Україні  

 та

 

 

хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.

ну як то, так =))

P. S. A cup of hot, strong coffee won't hurt with our project! Come on! It's only a dollar!

P R E S S ===>>> and support us!

P.S. ПРОЕКТ НЕ ЗАЙМАЄТЬСЯ ЗБОРОМ КОШТІВ І ПОЖЕРТВ НА РЕМОНТИ, РЕСТАВРАЦІЇ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ОБ'ЄКТІВ АРХІТЕКТУРНОЇ СПАДЩИНИ, ПРО ЯКІ МИ РОЗПОВІДАЛИ ТА РОЗПОВІДАЄМО У СВОЇХ СТАТТЯХ. Це є прерогативою місцевих органів, громад, громадських об'єднань чи благодійних фондів.