Спадщина. Тулиголове. Маєток та палац Балів. Експедиція 2017 року.

Тулиголове, романтично-псевдо-французький замок-палац стоїть тут не набагато довше ста років (для пам'ятки архітектури — вік шкільний, несерйозний), та все одно радієш зустрічі з цим все перемагаючим почуттям любові до життя, яке так і ллється з багато прикрашених балкончиків, вікон та мезонінів. Оптимізм споруди тут дещо дисонує з теперішнім призначенням палацу, проект якого як би розробили  в останні роки ХІХ століття геніальні автори Чернівецької та Одеської Опер, Львівського казино Ф. Фельнер і Г. Гельмер. Але це вже специфіка довголітньої радянщини: як не дурка в колишньому панському маєтку, то тюрма в величезному кляшторі. Добре вже, хоч не склад міндобрив. Тут ось, наприклад — туберкульозний диспансер.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами! Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html


Насправді як подають польські джерела, палац у Тулиголовому зведений протягом 1898 - 1899 років за проектом Львівського архітектора Владислава Галицького. Це ні яким чином не применшує цінність резиденції. Крім садиби в Тулиголовому, Галицький керував реставрацією Бернардинського кляштора у Львові, будинку "Соколу", львівської філармонії та декількох палаців у Малопольщі.

Побачте це внутрішнім зором: великий, трохи запущений парк за високою огорожею, розкішні височезні дерева. Колись, певно, тут ще й всілякі раритетні для наших широт екзоти росли-цвіли... А посеред зеленої оази — прекрасний (я не перебільшую) палац. Двоповерховий. Високі дахи роблять кути будівлі схожими на башти справжнього замку. Геральдичне свавілля: скрізь і в зовнішньому, і в внутрішньому оздобленні споруди як не хитро усміхнене сонечко (так схоже на герб Кам'янця), то якісь прото—Міледійні лілії. Навряд чи тут жили Валуа. Палац гарненький та впевнено-фотогенічний з усіх чотирьох боків. І з усіх боків він різний. Хоча загальну картину дещо псують обов'язкові в сучасних антуражах перекособочені електричні стовби.

На мій ранній візит фактично ніхто не відреагував, навіть дві бачивши мене медсестри — просто і без відповіді, на мої питання про інтер'єр палацу, реакцією було повне ігнорування. Тому, що все-таки медзаклад, та ще туберкульозне, я не зважився на глибоку самостійну екскурсію, може бути й дарма ...

Що було в таких сповнених ризику глибинах палацу? Окрім великої кількості медично-просвітницьких плакатів, були там чудові дерев'яні сходи, автентичні, справжні. Теж з гербом. Пам'ятають, напевно, ще хазяїна всіх цим багатств. Була прикрашена ліпниною стеля. І був запах. Незмінний, жахливий сморід лікарняних закладів: немиті тіла, несвіжі простирадла, нічні горщики, погана їжа.

Палац виконано у стилі французького неоренесансу, хоча він несе в собі елементи різних стильових епох, які використовували провідні архітектори, прикрашаючи у той час Львів і округу різноманітними особняками та віллами. Щоправда, резиденція Балів у Тулиголовому все ж відрізняється від більшості львівських вілл своєю монументальністю. Будівля палацу цегляна, двоповерхова, майже квадратна в плані, вкрита високим черепичним дахом. Черепиця нещодавно була замінена своєю металевою посестрою.
Скульптурне вбрання палацу можливо найбагатше з усіх палацових резиденцій Львівщини. Виконав його скульптор Петро Герасимович. Можна годинами ходити навколо палацу і розглядати люкарни, герби та інші елементи ліпнини.

Про життя старих довоєнних Тулиголов, де мешкали поляки, українці та євреї, згадують репатріанти з 1945 року. За їх словами, було тоді в селі 700 будинків, а жителів - ще більше, множте 700 на п'ять. Прізвища тулиголовчан були схожі (Chrachol, Franieczek, Golinczak, Mazij), тому в багатьох селян були своєрідні "ніки": Антоній Шиделко - "Заяць", Кароль Шиделко - "Бурий" тощо.

Сам власник села, Станіслав Баль, помер 8 березня 1947 р. Його дружина, Марія Кінга Бруніцька - 3 січня 1955 року.
Відомо що на зламі століть (ХІХ і XX) вони обладнали будівлю в цілком модерновому дусі. Підлога була паркетна, в кімнатах знаходилися різноколірні печі. Було й два каміни, оздоблені кахлями. В палаці зберігалося чимало робіт одного з найяскравіших польських художників того часу Яцека Мальчевського, приятеля родини Балів. Всі меблі та інші цінні речі з інтер'єрів палацу не пережили Першої світової.

Потічок Лукач, що тік через село, розливаючись потім в став, заселений дикими качками, серйозно величали "каналом". В описі Тулиголов авторства Станіслави Мазій читаємо: "Був костел, гміна, пошта, школа, сільськогосподарська спілка, молочарня, світлиця, а збоку стояв двір "Пана господаря" (Pana Dziedzica)”. Станіслава Ільків, що жила в дерев'яному гарненькому будинку на півдорозі до палацу Бала, згадувала, що пан мав прекрасний палац, а стайні — як покої. Тримав в них розкішних коней: їх щодня мили та чистили аж до полиску.

З приходом совітів палац було націоналізовано, а останні власники Станіслав і Марія Баль виїхали за кордон, де і провели останні роки свого життя. В колишній резиденції розмістили туберкульозний санаторій, який перебуває тут до теперішнього часу. Увага: у санаторії проходять лікування хворі на відкриту форму туберкульозу, так що будьте обережні!

При виїзді з села у бік Комарно ліворуч від дороги розташовано старий цвинтар. Посеред цвинтаря розташована капличка — родинний гробівець Балів. В архітектурі каплички прослідковується класицизм: фасад прикрашає двоколонний портик з трикутним фронтоном. В тимпані фронтону можна розглядіти родинний герб Балів. Збереглися і кам'яні епітафії семи членів родини Балів.

Погляд на останок

Лікарню закрили у 2017 році, якраз після нашого відвідування. Палац не має статусу пам’ятки архітектури, тому ані охорони, ані належного догляду тут не має. У 2019 році, під час бурі, дах будівлі було пошкоджено зламаним деревом і з того часу палац потроху почав руйнуватися. Парадний вхід до палацу звісно зачинено, але потрапити до середини все ж можна. З photo-lviv.in.ua пройдемось по покинутому палацу...

Зараз палац Балів перебуває у власності Львівської обласної ради, мешканці села хотіли би його врятувати. Але попри те, що наразі, будівля в досить непоганому стані, її утримання потребує великих фінансових вкладень. Тож у сучасних реаліях, в часі війни це, на жаль, виглядає примарним.

м

Стайні в середині зараз такі...

Господарські приміщення...

У четвер, 23 листопада 2022 року, комісія з питань комунального майна Львівської обласної ради передала палац Балів у розпорядження Історико-краєзнавчого музею, який працює у Винниках. Він стане частиною нового туристичного маршруту «Королівський шлях», який з’єднає важливі місця української історії, зокрема маєток Фредрів-Шептицьких у Вишні та монастир у Лаврові, де похований Лев Данилович. https://zaxid.net/news/

Джерела:
castles.com.ua
andy-travel.com.ua
rbrechko.livejournal.comhttp://rbrechko.livejournal.com/95153.html
https://photo-lviv.in.ua/chy-dochekaietsia-baliv-rozkishnyy-palats-baliv/
https://zaxid.net/pokinutiy_palats_xix_st_na_lvivshhini_peredali_muzeyu_dlya_rozvitku_turizmu_n1553326

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. 


Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини та нашого проєкту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”. 


Підписуйтесь на сторінки проєкту на: 


Технічні партнери проєкту:

найпрофесійніший сервіс з ремонту квадрокоптерів та багато якого іншого обладнання в Україні  


 та

 

 


хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.

ну як то, так =))

P. S. A cup of hot, strong coffee won't hurt with our project! Come on! It's only a dollar!

P R E S S ===>>> and support us!

P.S. ПРОЕКТ НЕ ЗАЙМАЄТЬСЯ ЗБОРОМ КОШТІВ І ПОЖЕРТВ НА РЕМОНТИ, РЕСТАВРАЦІЇ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ОБ'ЄКТІВ АРХІТЕКТУРНОЇ СПАДЩИНИ, ПРО ЯКІ МИ РОЗПОВІДАЛИ ТА РОЗПОВІДАЄМО У СВОЇХ СТАТТЯХ. Це є прерогативою місцевих органів, громад, громадських об'єднань чи благодійних фондів.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Спадщина. Олеський замок та монастир капуцинів. Експедиції 2013/2017 років (Re-mastering 2024). Частина 1. Зовні.

Спадщина. Вишнівець. Замок. Палац. Експедиція 2016 року. Re-master 2024.

Спадщина. Золотий Потік. Замок. Експедиція 2016 року. Re-master 2024.