Спадщина. Золотий Потік. Замок. Експедиція 2016 року. Re-master 2024.

Сьогодні ми поглянемо на замок у селищі Золотий Потік, яке так само відомо як:

Загайполе (укр. + рос.) - назва села з 1388 по 1570 роки,

Золотий Потік (укр.), Золотой Поток (рус.) – назва міста, а потім села з 1570.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html


Перший етап будівництва: Початок 16 століття

Останній етап будівництва: середина 20 століття (?)

1388 рік. Перша письмова згадка поселення, яке тоді називалося Загайполе.

Загайполе відоме від кінця 14 ст. У писмених джерелах від 1443 р., згадується як село Потік. За переказами і легендами, назва містечка пояснюється тим, що під час довгої ворожої облог, його захисники,яким не вистачало вод, у скрутний моменту підземеллі замку виявили джерело,яке назвали золотим. За іншою легендою, а також статтею Швано-Франківської газети в річці Золотій відмивали золото. Цйе й послужило приводом до назви Золотий Потік.

1-ша половина 16 століття. Король Речі Посполитої Сигізмунд I (1467 - 1548) подарував графу Якубу Потоцькому (1517/1520 - 1572) в числі інших володінь село Загайполе.

1570 рік. Власник Загайполя домігся для села статусу містечка і одночасно перейменував його в Золотий Потік.

360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на назву панорами англійською мовою в лівому верхньому куті та переходимо на сайт 360cities

На початку XVII століття для захисту від татар Степан Потоцький збудував замок-фортецю. При вході є меморіальна таблиця, яка свідчить, що це пам’ятка архетектури 12 ст. Ця фортеця має 4-кутну форму з чотирма триярусними баштами, і в’їзною брамою з напівциркулярним з’їздом. Над нею двохярусна башта. Замок був оточений земляним валом і глибокими ровами, заповненими водою.

Північно-західна сторона замку переходила в 2-поверховий замковий палац. Палац спочатку був одноповерховим, другий поверх надбудовано пізніше. З південно-східної сторони замкова сторона переходила в будівлю для військової обслуги. Стіни замку мали ширину 2 м.і більше, а висоту до 10 м. Біля західної башти було викопано 70-метровий колодязь, засипаний в ХІХ ст.. Як стверджують старожили, від фортеці на південний захід йшов підземний хід.

Обійдемо замок проти часової стрілки від північної вежі, з північного заходу він проглядається тільки коли немає зелені...

південна вежа

1601 рік. Золотий Потік отримало Магдебурзьке право. Від Стефана Потоцького (1568 - 1631), сина Якуба, вимагали побудувати в місті укріплений замок, який би зміг забезпечити безпеку міста що розвивалося. В цей же період Стефан був власником замку в Бучачі та замку в Чорткові.

Місце для спорудження укріплень обрали на південній околиці села, де біля правого берега невеликої річки (притока Дністра) височів невисокий пагорб. Південно-східна сторона замку, що розташовувалась на вершині пагорба, виходила до річки, інші секції замку були мало захищені природними укріпленнями і тому покладалися лише на штучний захист.

Замок був регулярним, квадратним в плані. Матеріалом для побудови слугував піщаник, темно-червоного (гранітного) кольору. Ось замкової споруди розташована по діагоналі - вона простяглася з південного заходу на північний схід. Кути замкового квадрата (західний, північний, східний і південний) були укріплені 4-ма кутовими вежами, в 5-ій вежі (надбрамної) були влаштовані ворота. Кам'яні укріплення замку були додатково посилені ровом з ескарпів (крутим внутрішнім укосом рову) і земляним валом.

Східна вежа

Кутові вежі:

Кути замку були посилені 4-ма вежами. У плані вежі представляли собою п'ятигранні споруди, що поєднують в собі риси древніх (квадратних в плані) веж і більш сучасних бастіонних укріплень. Всі 4 вежі сильно виступають за лінію оборонних стін (зовнішні стіни веж віддалені від замкових стін на відстань близько 7 метрів), вдало фланкіруя підніжжя стін замкового рову. Спочатку вежі були 3-ярусними, товщина їх стін збільшувалася від верхівки споруд до їх підстав. Ширина зовнішніх граней веж становила близько 12 - 14 метрів. Ймовірно, перші яруси веж мали склепінні перекриття, а 2-гий та 3-тій яруси були перекриті дерев'яним настилом. У кожному з 3-х ярусів веж були влаштовані бійниці з лучковими перемичками.

Надбрамна вежа:

По центральній осі північно-східного фасаду замку, в товщі замкової стіни була влаштована надбрамна вежа. Споруда 3-ярусна, квадратна в плані. На відміну від кутових веж, надбрамна вежа не виступає за лінію стін. Іншими словами - споруда була пристосована для фланкирования простору безпосередньо перед воротами, але в той же час вежа не дуже вдало фланкирован рів і підстава замкових стін, прилеглих до надбрамної вежі. У першому ярусі вежі був влаштований в'їзд на територію замку. Арка воріт перекрита напівциркульним склепінням. У 2-му і 3-му ярусі вежі були розташовані житлові приміщення, пристосовані до оборони. Ймовірно, спочатку стіни башти прорізали бійниці (пізніше на їх місці будуть прорізані вікна).

Зайдемо в середину...

Схоже, тут була пожежа...

в апогеї арок присутні голови левів, одну ще можна роздивитись, інша вже скоріше втрачена, ніж присутня =(

В'їзна вежа зі сторони двору...

якщо придивитись, над вікнами помітимо дві головки - кажуть що це Потоцький та його дружина...

східна вежа

будівля, що справа примикає до в'їзної вежи...

кажуть, що в радянський час тут була катівня НКВС...

господарська будівля...

Стіни:

Вежі замку з'єднувалися між собою кам'яними стінами, лінії яких утворювали в плані квадрат. Довжина стін між 2-ма сусідніми кутовими вежами становила близько 80 метрів. Товщина стін - близько 1,5 метрів. Замкові стіни були прорізані бійницями.

Палац:

Замковий палац приєднався до внутрішньої північно-західній стіні укріплень. Прямокутна в плані споруда спочатку була 1-поверховою, з склепінчастим підвалом. Його довжина становила близько 46 метрів. Внутрішнє планування - коридорне з одностороннім розміщенням анфілади кімнат, звернених у двір. Зовнішня стіна палацу (коридорна) досягала товщини 1,8 метрів. Поздовжній і торцевий дворові фасади були оформлені «ґанками» і відкритою галереєю. Портал початкового входу і лиштви вікон були декоровані ренесансним різьбленням.

південна вежа

а тут колись була західна вежа...

залишки замкового палацу

колишній парадний заїзд...

Лютий 1672 рік. Золотий Потік відвідав шведський мандрівник Ульріх фон Вердум, який згадав у своїх записках місто і замок.

Жовтень 1672 року. Османська імперія вирішує направити свої зусилля на відвоювання земель Речі Посполитої. Війська під керівництвом султана Магомета IV (1642 - 1691) захопили потужні укріплення Кам'янця-Подільського, а потім рушили в наступ в напрямку Бучача і Львова. Замок в Бучачі був узятий, тоді ж був захоплений і розташований неподалік замок в Золотому Потоці.

1675 рік. Після того як сейм Речі Посполитої відмовився ратифікувати Бучацький польсько-турецький мирний договір, Османська імперія почала новий етап військових дій. В рамках розпочатої компанії турецький паша Ібрагім Шишман почав масштабний наступ на Львів. Під його командуванням було 20 - 30 000 турків і близько 30 000 татар. Ці сили почали спустошувати Поділля. Замок в Бучачі та в Золотому Потоці знову були зруйновані.

пройдемось палацом, або тим що від нього залишилось...

????. Укріплення були побудовані і в відносно незмінному вигляді проіснували до кінця 18 століття.

????. Бійниці надбрамної вежі були розтесані і перетворені в прямокутні вікна. Лиштви вікон другого ярусу були прикрашені різьбленням рослинного орнаменту, іоніками і масками в стилі ренесансу.

Кінець 18 століття. Микола Потоцький, який володів у той час Золотим Потоком, почав продавати окремі села, що входили в його володіння.

1786 рік. Село разом з замком купив Гнат Скворчинський, нащадок давнього шляхетського роду.

????. Золотий Потік разом з палацом переходить у власність магната Ольшевського, нащадка роду Потоцьких.

1840 рік. Ольшевський почав будівництво на пагорбі (неподалік від замку) палац. Будівництво палацу принесло замку непоправної шкоди - практично всі білокам'яні деталі оформлення замку (балюстради, обрамлення вікон і дверей) були видерті зі стін. Розпочате будівництво палацу виявилося куди більш масштабним підприємством, ніж припускав власник, і кошти на будівництво палацу закінчилися раніше, ніж споруда була побудована. Власник Золотого Потоку в результаті збанкрутував і був змушений продати село і замок.

Золотий Потік перейшов у власність Яна Стойовського.

????. Ян Стойовський продає замок равину Ізраїлю Фрідману. У цей період триває занепад міста і замку.

1875 рік. Золотий Потік разом з замком у равина купує австрійський посол Володимир-Іполит Гневош (1838 - 1909). Новий власник намагався зберегти споруди замку що дожили до тих днів. Гневошам замок належав до 1939 року.

північна вежа...

вхідний портал та вікна в будівлю зліва від надбрамної вежі...

1930-і роки. Руїни замку були законсервовані.

1939 рік. З початком Другої Світової війни Гневоши втратили права на Золотий Потік.

????. У палацу (спочатку 1-поверхового) був надбудований 2-ий поверх.

1989 рік. Почалися дослідження замку під керівництвом професійних істориків і археологів.

Трошки архівного...

Золотий Потік на фрагменті спеціальної мапи України Боплана, 1650

Золотий Потік (Поток) на мапі Королівства Галичини та Володимирії у 1777—1782 роках

план замку

Стефан Потоцький — засновник міста Золотий Потік

Марія Амалія Могилянка — дружина засновника міста Золотий Потік

Малюнок Боґуша Стенчиньскі. XIX століття.

1905. фото A. Friedrich

Початок XX століття

1986. Пам'ятники містобудування та архітектури

5 листопада 2008 року. За розпорядженням Кабінету Міністрів України замок в Золотому Потоці увійшов до складу Національного заповідника «Замки Тернопілля» (ДІАЗ «Замки Тернопілля»).

Наші дні. Руїни комплексу відносно непогано збереглися на всій площі первісного замкового квадрата. Стіни замку збереглися фрагментарно - місцями вони підіймаються над поверхнею землі на незначну висоту, в інших місцях стіни дотягуються до 2-го ярусу веж. З початкових 4-х веж замку до нашого часу дожили 3. Північна і східна вежі підіймаються на висоту 2-х ярусів, південна збереглася на висоту 2,5 ярусу. Північна вежа дійшла до наших днів у перебудованому варіанті, вона зберегла початкове склепінчасте перекриття першого ярусу, у внутрішній кладці стін двох інших є гнізда від балок дерев'яного настилу. Початковий палац (з надбудованим поверхом) зберігся в загальних рисах до наших днів, хоча і перебуває в руїнах.

1991. Фото М.І.Жарких

2008. Фото Романа Бречко.

А це, ймовірно, старе фото палацу Гнєвоша (ще один палац у Золотому Потоці) до якого ми не встигли добратись за брак часу.

джерела:

zamki-kreposti.com.ua

wikipedia.org

wikipedia.org Влодзімеж Ґнєвош

wikipedia.org Марія_Могилянка

pslava.info

nac.gov.pl

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. 


Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини та нашого проєкту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”. 


Підписуйтесь на сторінки проєкту на: 


Технічні партнери проєкту:

найпрофесійніший сервіс з ремонту квадрокоптерів в Україні

 


 та

 

 


хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.

ну як то, так =))

P. S. A cup of hot, strong coffee won't hurt with our project! Come on! It's only a dollar!

P R E S S ===>>> and support us!

P.S. ПРОЕКТ НЕ ЗАЙМАЄТЬСЯ ЗБОРОМ КОШТІВ І ПОЖЕРТВ НА РЕМОНТИ, РЕСТАВРАЦІЇ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ОБ'ЄКТІВ АРХІТЕКТУРНОЇ СПАДЩИНИ, ПРО ЯКІ МИ РОЗПОВІДАЛИ ТА РОЗПОВІДАЄМО У СВОЇХ СТАТТЯХ. Це є прорегатіва місцевих органів, громад, громадських об'єднань чи благодійних фондів.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Спадщина. Олеський замок та монастир капуцинів. Експедиції 2013/2017 років (Re-mastering 2024). Частина 1. Зовні.

Спадщина. Вишнівець. Замок. Палац. Експедиція 2016 року. Re-master 2024.