Спадщина. Крайниково. Михайлівська церква. 1668 (1666). Експедиція 2020 року.

За декілька кілометрів від Данилова на Хустщині, серед рівнини розкинулося село Крайниково, де розташований храм архангела Михайла, споруджений в 1668 (1666) року. Нині величезні вікові дуби своїми розлогими кронами приховують цей храм, з оригінальних храмів хустівскої групи. І лише під покровом дубів погляду відкриваються справжні розміри та неповторний вигляд цієї дерев'яної святині. Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами! Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

Якщо церква в Данилові – втілення грації та динамічності, храм в Александрові – жіночності, то храм у Крайникові – мужньої сили. За художнім мисленням, за розумінням архітектурно-мистецьких завдань крайніківський майстер найближчий до майстра храму в Новоселиці. Висота церкви майже удвічі більша від її довжини.

Великі вівтар, неф і бабинець з ґанком, зрубані з величезних дубових колод, справляють велике враження. На відміну від інших храмів, де ґанки зроблені відкритими, у крайніківській церкві він глухий, рубаний. На його фасадах виділяються лише невеликі трикутні прорізи із зубчастим профілем, схожі на амбразури в оборонних спорудах. Аркада обходу, розташована над ґанком, не охоплює бічних стінок бабинця. Це також посилює нерозчленованість обсягів нефа та бабинця.

До монументального зрубу нефа зі сходу примикає невеликий вівтар, перекритий двосхилим дахом. Загальна покрівля над нефом і бабинцем зроблена дуже високою і покрита великим лемешем. Великих форм башта за своїми розмірами у плані дорівнює бабинцю. Вона вторить своїми сильними формами масиву нефа. Вінчання вежі також зрубане енергійно: величезний шпиль, який оточують чотири маленькі шпилі, поміщені біля його основи, могутньо підіймається вгору.

Низький вхід у ґанок храму архангела Михайла оформлений небувало широкими лутками, прикрашеними різанням на мотив «мотузочка». Вхід, що веде з ґанку в бабинець, виглядає солідним порталом, прикрашеним багатим різьбленням, що складається з шести смуг орнаменту.

Його зовнішня смуга вгорі, у кутах, утворює дві великі петлі; заповнені трикутним виїмчастим різьбленням, вони здалеку нагадують капелюшки соняшника з вилущеним насінням. У центрі перемички порталу вміщено три розетки. У мотивах цього різьблення можна побачити як древні зображення символу сонця, і народні орнаменти XVII століття.

360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на значок Toggle Fullscreen англійською мовою, перший в правому верхньому куті

В інтер'єрі церкви архангела Михаїла привертає увагу іконостас (зараз розібраний). Про час його споруди свідчить ікона цоколя іконостаса, розташована під намісною іконою «Богоматір Одигітрія», на якій зберігся підпис майстра «Маляра Яворського з Вілок» та дата «1769». Розписи у вівтарі, а також сюжет «Знамення» на південній стіні нефа виконані в 1771 році. Розпис, що імітує іконостас на східній стіні нави, ще зберігає первісний колорит. У вівтарі — більш пізній розпис графічного характеру. Збереглося малювання 1828 року роботи художника І. Корнмаєра (напис на західній стіні вівтаря).

1920-ті роки. Cirkevni pamatky na Podkarpatske Rusi Богуміла Вавроушека.

1968. Логвин Г.Н. По Україні.

1970. Гоберман Д. Н. Пам'ятники дерев'яної архітектури Закарпаття.

1971. Поп І.І., Поп Д.І. У горах та долинах Закарпаття.

У храмі зараз знаходився музей, створений учнями та вчителями місцевої школи, де було зібрано цікаві зразки народного мистецтва. У 1971 році церкву реставрували. Церква чинна, нею з 1997 року послуговується невелика греко-католицька громада. Опікують її три брати, старі дядьки, один з яких прознавши про нас швидко приїхав на ровері та відкрив нам церкву для відвідування. Церкву намагаються підтримувати, збирають потрошки гонт за для аварійних замін, але на велику реставрацію (або ж гарну консервацію) грошей не вистачає. Дзвіницю Михайлівської церкви (1668) перемістили до православного храму та вкрили бляхою. Мабуть, щоб не дошкуляв вигляд старого дерева, що аж волає про реставрацію. Легко і просто.

1976. Макушенко П. І. Народна дерев'яна архітектура Закарпаття

1985. Пам'ятники містобудування та архітектури

1981. Сирохман М. Церкви України: Закарпаття.

2005.

2012. Фото Олени Крушинської

2016. Фото Андрій Сенько.

декілька панорам від сайту transcarpathiatour.com.ua: - внутрішня

- зовнішня

про попереднє відвідування у 2015 році дивимось тут ====>>>>

Джерела:
https://www.pslava.info/KrajnykoveS_CerkSvMyxajilaStara_1973UkraynskyeKarpaty,118990.html
https://uk.wikipedia.org/wiki/Церква_святого_Михаїла_(Крайниково)
http://decerkva.org.ua/zak/krainykovo.html
https://parafia.org.ua/UCA/usi/maramoroska/zakarpatska-oblast/row2/myhajlivska-tserkva-ta-dzvinytsya-2/
http://www.derev.org.ua/zakarp/krajnykove.htm
https://castles.com.ua/krajnykowo.html
https://rbrechko.livejournal.com/125951.html

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. 

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища. 

Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини та нашого проєкту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”. 

Підписуйтесь на сторінки проєкту на: 

Patreon 

Twitter 

Telegram 

Instagram 

Технічні партнери проєкту:

найпрофесійніший сервіс з ремонту квадрокоптерів в Україні  

 та

 

 

хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.

ну як то, так =))

P. S. A cup of hot, strong coffee won't hurt with our project! Come on! It's only a dollar!

P R E S S ===>>> and support us!

P.S. ПРОЕКТ НЕ ЗАЙМАЄТЬСЯ ЗБОРОМ КОШТІВ І ПОЖЕРТВ НА РЕМОНТИ, РЕСТАВРАЦІЇ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ОБ'ЄКТІВ АРХІТЕКТУРНОЇ СПАДЩИНИ, ПРО ЯКІ МИ РОЗПОВІДАЛИ ТА РОЗПОВІДАЄМО У СВОЇХ СТАТТЯХ. Це є прорегатіва місцевих органів, громад, громадських об'єднань чи благодійних фондів.