Спадщина. Подобовець. Церква св. Миколи. XVIII століття. Експедиція 2020 року.
Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами! Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.
Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html
Якщо мандрувати глибокою осінню чи ранньою весною церкву можна побачити з усіх боків. А от коли є зеленка - можна й промахнутись...
На березі річки в оточенні дерев розташована дерев'яна церква св. Миколи, що належить до лемківської школи. Церкву збудували в XVII столітті на протилежному боці долини, а в 1785 році перенесли на теперішнє місце (з інших джерел попереднє її місце «стоянки» було чи то на Рахівщині, чи то на Тячівщині). У 1751 році згадується “церква дерев'яна, шинґлями крита, добра. Красними образами всіми скрашена… Церковні книги всі…”.
схожий кут погляду, тільки навесні 2007 від Thaler Tamas і далі трошки фото від нього
та фото 2015 року від Rbrechko
Церква повторює той самий древній тип, як і храм у Канорі. У цій церкві бабинець і неф так само однієї ширини, але якщо говорити про композицію її мас, організацію внутрішнього простору, то тут все інакше. Насамперед у храму в Подобовці більш лаконічний силует, мужніший за форму. Це досягається тим, що неф і вівтар покриті скаткою покрівлею, а башта-дзвіниця над бабинцем має завершення у вигляді бар'яного двоярусного верху.
інше діло коли дивимось з неба...
Опасання тут також немає, лише на західному фасаді широке звисання покрівлі переходить у відкриту галерею-ганок на різьблених стовпах. Тяжкий масив нижніх частин споруди вдало контрастує з легким силуетом вежі, підкреслюючи її стрункість і рух ліній вгору.
Інтер'єр храму справляє враження просторого завдяки тому, що розміри бабинця не набагато менші за неф і широка арка-виріз об'єднує ці два приміщення. Ще з бабинця можна побачити іконостас (XVIII століття), який своєю декоративною красою привертає до себе увагу. Як завжди, цей іконостас також чотириярусний, його членування прості та зрозумілі. Норми архітектурної естетики бароко мало торкнулися творчого кредо його творця, вихованого на традиціях Ренесансу, які виявилися стійкими саме тут, у найглухіших куточках Карпат.
Мистецтво Відродження, мабуть, більше, ніж манірне бароко, імпонувало простолюдину. Соковита орнаментальна різьба прикрашає іконостас, вона виконана з великою майстерністю та свободою. На царській брамі вміщено «Древо Єссея», що розповідає про родовід Христа. Єсей представлений лежачим внизу, за ним височить стовбур дерева з гілками, що розходяться на дві сторони у вигляді химерних завитків, в яких зображені біблійні персонажі, що уособлюють дванадцять колін роду Ізраїлевого.
Особливо майстерно виконані розташовані в намісному ряду ікони «Богоматір» та «Христос», в апостольському ряді – «Моління» та на дверях у ризницю та дияконник – «Архангел Михайло» та «Архангел Гавриїл». Архангела Михайла художник зобразив молодим воїном у лицарському одязі, з оголеним мечем на плечі, який зневажає ногами ворожу «нечисту» силу. Він має обличчя селянського юнака, повної свідомості людської гідності. Червоний плащ архангела надає особливої колірної напруги всієї композиції цієї ікони.
У храмі св. Миколи у Подобовці на стінах нефа можна побачити кілька гравюр на дереві XVII століття. У ті часи їх багато різали безіменні народні майстри та продавали на базарах. На одній із гравюр, як у клеймах на іконах у три ряди по три сюжети, розташовані дев'ять зображень: Богоматір, Христос і Трійця; св. Микола, архангели Гавриїл та Михайло; св. Параскева, Юрій Змієборець та св. Катерина.
так як в середину нам попасти не пощастило, подивимось на розписи очима Кифоренка Сергія та Г.Н. Логвина.
Адам і Єва. Ікона 18 століття...
В кольорі...
Архангел Михаїл. Ікона 18 століття...
Антоній та феодосій
Двоярусна дзвіниця розташована поруч вдало доповнює архітектурний ансамбль. На жаль, дахи обох споруд перекрито бляхою, відкритий ґанок церкви засклено, а в 1994 році бляхою вкрили й гарну барокову вежу з завершенням. Весь інтер’єр оббито фанерою і пофарбовано. Це одна з небагатьох церков Міжгірщини, що має ще не зіпсований іконостас (2000 рік). Як там зараз в середині — нам не відомо, не пощастило попасти на момент відвідування. Тому залишимо це на майбутнє, Якщо комусь довело попасти до церкви та хто має фото з середи — надсилайте, з радістю розмістимо з посиланням на Вас.
Фото з книги 1929 року Cirkevni pamatky na Podkarpatske Rusi Богуміла Вавроушека.
1976
1985
1993
2010. Фото від Elke Wetzig
На подвіє є старий хрест з з розписами на євангельські сюжети (1903).
Джерела:
https://www.pslava.info/PodobovecS_CerkRizdvaBogorodyci,117009.html
Логвін Г.М. Українські Карпати та Сирохман М. Церкви України: Закарпаття.
https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Church_of_Saint_Nicholas,_Podobovets
http://mskifa.narod.ru/podobovec.html
https://castles.com.ua/podobovec.html
http://www.derev.org.ua/zakarp/podobovets.htm
Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища.
ну як то, так =))
P. S. A cup of hot, strong coffee won't hurt with our project! Come on! It's only a dollar!
Коментарі
Дописати коментар