Публікації

Спадщина. Гримайлів. Велика синагога. Експедиція 2016 року.

Зображення
Гримайлів — селище міського типу у Гусятинському районі Тернопільської області. Розташоване на лівому березі р. Гнилка — притоки Збруча. З кінця 17 століття Гримайлів належав до Лудзітських гербу Гжимала. У 1590 році Лудзітські звели оборонний замок. Від замку збереглися лише фрагменти склепінь в селищній парку (XVIII століття, 13 га), неподалік від монумента уродженцю Гримайлова Івану Пулюю. Єдина споруда, яке ще пам'ятає місцевий замок - сторожка у парковій огорожі. Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами! Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки. Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html Гримайлів багато разів спустошували напади татарських орд. На початку XVIII століття власником Гримайліва став коронний гетьман А. Синевський. Пізніше Гримайлів належав родам Чарторийських та Любомирських. За

Спадщина. Постолівка. Капличка. Експедиція 2016 року.

Зображення
Постолівка - наступне село після Личківців і Городниці на шляху з Гусятина до Скалата. Перша писемна згадка — 1546 рік. В люстраційних записах 1564 року вказано, що в селі Постолівці (Pvstolvka) руський воєвода збудував двір (dworzecz) на острові, який омивають води ставка на ріці Срібна Липа, для заховування худоби; там же є сіножать і фільварок. В селі діяли «Просвіта», «Луг», «Сільський господар» та інші товариства, кооперативи. Чимале село (понад 1300 жителів), відоме з 1546 року (за іншими даними - з 1574), місцевість в Постолівці дуже мальовнича. Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами! Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки. Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html Місцева цвинтарна римо-католицька капличка, присвячена, ймовірно, апостолам Петру і Павлу, вона чомусь датується вікіпедією фант