Спадщина. Володимир. Успенський собор. Експедиція 2017 року.

нагадую, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...

Одне з найстаріших міст не лише Волині, а й всієї України, Володимир вперше було згадано в «Повісті минулих літ» під 988 рік. Легенди кажуть, що й до того часу місто існувало і називалося Лодомиром (перша згадка – 866 рік), аж поки київський князь-хреститель (і попутно багатожонець) Володимир Святославович не дав йому своє ім’я і важливе завдання: захищати західні кордони Галицько-Волинського князівства.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html


З язичницьких часів у Володимирі залишився унікальний некрополь, що налічує понад 500 курганів.

XIII-XIV століття принесли місту славу культурного та торгового центру краю — 142 роки, з 1199 по 1341 роки, Володимир був стольним градом. Від Карпат і до Дністра, від Полісся і до Чорного моря розкинулося тоді володимирське князівство. В той час на князівському престолі були Роман Мстиславович, що об’єднав землі південної та західної Русі, та його сини Данилко і Василько. Їхні діяння описані в складеному в місті «Волинському літописі». Сам Нестор-літописець побував тут в 1097 році з інспекцією міських училищ.

Середньовічний Володимир оточували високі та могутні фортечні вали, за валами ховалися численні храми (лише кам’яних було вісім), монастирі та палаци. Окрасою міста був зведений в 1160 році Успенський собор, який слугував і як усипальня галицько-волинських князів. Він і нині захоплює гостей Володимира, а вали, що чудово збереглися навколо літописного дитинця, вражають масштабністю.

360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на значок Toggle Fullscreen англійською мовою, перший в правому верхньому куті

Повернемось до собору. Кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці — православний храм у місті Володимир Волинської області, кафедральний собор Володимирської єпархії УПЦ МП. Храм є пам'яткою сакральної архітектури XII століття.

Храм збудований за часів волинського князя Мстислава II Ізяславича у 1160 році. Стіни храму гармонійно розчленовані арками на півколонках; мав фрескові розписи; перебудований у XVIII столітті. Загальний вигляд має статично-монументальний, не зважаючи на (як вважають) не надто вдалу перебудову, виконану у 1896—1900 роках архітекторами А. Праховим і Г. Котовим.

1156 року правнук Володимира II Мономаха, Мстислав II Ізяславич, котрий був удільним князем у Володимирі, а пізніше великим Київським князем, збудував новий храм на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Освячення храму було після розпису в 1160 році. Після освячення храм став кафедральним, продовжуючи історію першої єпископської кафедри Волинської єпархії, заснованої на цих землях у 992 році. На честь 1000-ліття Волинської єпархії поблизу собору у 1992 році встановлено пам’ятний хрест. Собор був усипальницею князів, бояр і єпископів. Під храмом є 6 великокнязівських, 2 єпископські та багато гробниць знатних осіб. Тут похований і будівничий храму князь Мстислав II. Храм був розорений полчищами Батия і знову відновлений. У першій половині XV століття спустошений, наприкінці століття стараннями Володимирського єпископа Васіана відбудований.

360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на значок Toggle Fullscreen англійською мовою, перший в правому верхньому куті

У 1565 році Успенський Собор постраждав під час збройного конфлікту претендентів на посаду єпископа. Ремонтні роботи розпочалися за наполяганням волинського воєводи кн. В.К.Острозького.

У 1596 році, коли Володимирський єпископ Іпатій Потій прийняв унію, храм став унійним.

У 1640-ві роки під підлогою пд. вівтаря влаштовано склеп для поховання єпископів. Тоді ж збудовано мурований архієрейський дім (замість дерев’яного).

Під час пожежі 1683 році, яка спустошила все місто, собор дуже постраждав і був відновлений лише в 1753 році.

1753 року, за ініціативою єпископа Теофіла Годебського до зх. фасаду прибудовано своєрідний екзонартекс у вигляді двох ярусів лоджій, а також дві симетричні вежі на зх. фасаді; внаслідок цього храм набув барокових рис. Тоді ж споруджено пн. браму (в огорожі навколо собору).

У 1772 році собор прийшов у запустіння. Використовувався як «казенний магазин» (склад).

1782 через некоректні будівельні роботи впав один із внутрішніх стовпів і завалилася частина склепінь. Відтоді собор почав руйнуватися. Спроба ремонту 1805 виявилася невдалою.

На 1829 році він перетворився на суцільну руїну — обвалились склепіння і купол. Своїм відродженням собор завдячує турботам відкритого в грудні 1887 року у Володимирі Свято-Володимирського братства, яке поставило перед собою релігійно-просвітницькі та церковно-упоряджувальні завдання.

1839 і 1870 розроблялися проекти реставрації, які не були реалізовані.

У 1896 році був прийнятий проект «реставрації» храму архітектора Котова І. Г. У 1896–1900 роках собор перебудований у псевдовізантійському стилі. Освячення оновленого храму перетворилось у всенародне свято. Разом з єпископським будинком і дзвіницею складає своєрідний комплекс так званого «замочку» — укріпленої резиденції волинських єпископів. Початково — шестистовпна триапсидна христово-купольна споруда з типовими рисами "романської" течії давньоруського зодчества (напівколони на лопатках, аркатурний пояс, що обмежує тимпани закомар). Кам'яний, шестистовпний, христо баневий, трьох навний, трьох апсидний, одно купольний. Його архітектурні форми прості та лаконічні. Фасади розчленовані пілястрами та напівколонами, прикрашені аркатурним поясом. У храмі не було сходів на хори; туди потрапляли через двері, які, імовірно, вели до переходу в палац.

Успенський собор (Мстиславів храм) (1156 рік) є пам'яткою архітектури України, входить до державного реєстру Національного культурного надбання (реєстраційний номер № 803) і охороняється державою.

11 травня 2010 році виповнилося 850 років з дня спорудження собору.

Погляд на останок

Попередні публікації:

https://uaaheritage.blogspot.com/2025/04/1-2014.html

https://uaaheritage.blogspot.com/2025/04/2-2014.html

Джерела:

castles.com.ua

wikipedia.org

history.org.ua

pslava.info

arch-heritage.livejournal.com

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища. 


Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини та нашого проєкту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.

Підписуйтесь на сторінки проєкту на: 




Технічні партнери проєкту:

найпрофесійніший сервіс з ремонту квадрокоптерів та багато якого іншого обладнання в Україні

та

 

хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.


ну як то, так =))


P. S. A cup of hot, strong coffee won't hurt with our project! Come on! It's only a dollar!

P R E S S ===>>> and support us!

P.S. ПРОЕКТ НЕ ЗАЙМАЄТЬСЯ ЗБОРОМ КОШТІВ І ПОЖЕРТВ НА РЕМОНТИ, РЕСТАВРАЦІЇ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ОБ'ЄКТІВ АРХІТЕКТУРНОЇ СПАДЩИНИ, ПРО ЯКІ МИ РОЗПОВІДАЛИ ТА РОЗПОВІДАЄМО У СВОЇХ СТАТТЯХ.

Це є прерогативою місцевих органів, громад, громадських об'єднань чи благодійних фондів.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Спадщина. Збараж. Замок. Погляд з небес. Експедиція 2019 року.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту.

Спадщина. Кукільники. Римо-католицька церква св. Марії Магдалини. Експедиція 2018 року.