Спадщина. Томашівка. Садиба Хоєцького. Частина 2. Експедиції 2015-2016 років.

Початок тут - https://uaaheritage.blogspot.com/2025/02/1-2015-2016.html

За черговим кутом, показується одна з головних, і таких затишно-домашніх пам'яток Томашівської садиби - велика красива веранда.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

Веранда, вид зсередини. Фотографія з книги Memento kresowe, Antoni Urbański, Warsaw, 1929

З веранди можна було спуститися в парк.

Так це виглядало в процесі ремонту. Фотографія з сайту http://ua.vlasenko.net

Зазирнемо всередину садиби. Про внутрішнє убрання відомо небагато - не збереглося, або поки не знайдено жодної фотографії внутрішнього оздоблення садиби. Але дещо всеж є - (всі фотографії інтер'єрів - з сайту http://ua.vlasenko.net)


На цих фотографіях, опублікованих на сайті ua.vlasenko.net - кахельні камін і підлога, викладена метлахською плиткою. Така ж підлога була на веранді. Художницею по кахлю була Іва Станіславівна Куликівська (Iva Kulikovska), дружина архітектора. З її ескізу, ще в 1876 році, була виконана статуя Св. Архангела Михайла, який уражує чудовисько, для шпиля міської думи на Київському Хрещатику.*

* про це написано в історії садиби, зібраної служителями церкви

У багатьох приміщеннях були влаштовані печі - білі, кахельні або кольорові.

Кахлі для печей виробляли в Києві на заводі Йосафата Андріївського, інженером-хіміком, який протягом декількох років вивчав керамічну справу у Швейцарії. Цей завод свого часу виготовить 50 керамічних розеток для прикраси фасаду барабана купола Свято-Михайлівського Собору в Києві. У головних приміщеннях були дубові паркетні підлоги, в інших - дерев'яні.

Те, що зроблено церквою всередині - звісно не реставрація, а ремонт. Щось відновлено, але в основному стіни просто фарбуються "за мотивами".

При цьому історія не забувається - на стінах акуратно намальовані герби князів Долгорукових і герб Любич (внизу), до якого належали Хоєцькі

Відновлюється ліпнина стель де це можливо. В ході ремонту з'ясувалося, що раніше стіни фарбувалися в сірі, бежеві та охристі тони, іноді в теракотові та рожеві. У багатьох кімнатах стелі прикрашали розетки та карнизи. Деякі елементи ліпного декору бронзувалися.

У приміщеннях складені деталі старого декору. Його подальша доля невідома.

Стіни одного з двох салонів садиби прикрашали три цінні картини відомих польських художників - "Посол Вильчек просить Яна III про допомогу перед битвою під Віднем" пензля Войцеха Герсона, "В'їзд Ягайла до Краківського замку” Олександра Лессера і "Після нападу татар" Леопольда Лоеффлера. В іншому салоні стояли меблі червоного дерева, оббиті саф'яном. В їдальні висіли портрети Яна Непомука і Петра Хоєцького, а в бібліотеці зберігалися сімейні реліквії та безліч книг, в т.ч. з економіки та різні видання польських поетів.

"Посол Вильчек просить Яна III про допомогу перед битвою під Віднем" пензля Войцеха Герсона

Подивимось інші два фасади.

На нашу думку - чудово!

Перед бордовим фасадом коли то виросло дві сосни, причому одна з них була просто величезною - висотою в 30 м і 5 метрів в діаметрі. На жаль, цієї сосни тепер немає, а та, що є - видна і на старій фотографії, внизу.

Сам цей фасад був парковим, бо виходив на парк біля садиби.

зараз тут влаштовані клумби з яскравими квітами

Навіть є сходи й тому подібне. Але всі вони нарочито сучасні та погано в'яжуться з садибою.

Трохи далі за клумбами у 2009 році побудували храм.

Храм вийшов невеликим та акуратним

Історично в Томашівці не було ні православної, ні римсько-католицької церков, крім згадуваної каплиці в самій садибі. Церква і храм були в Дідівщині, в 6 верстах від Томашівки, з якими вона становила єдиний прихід. В історії Томашівки, зібраної священниками, сказано, що в роду Хоєцьких особливо шанували чудотворну ікону Божої Матері Бердичівської, по молитвах до якої дивним чином припинилася пожежа, що охопила будинок Хоєцьких в одній з їх резиденцій.

Повертаємося до головного фасаду.

Фасад під час ремонту. Фотографія з сайту http://ua.vlasenko.net

Перед палацом є майданчик з водограєм.

У 1864 році у Томашівці налічувалося 548 мешканців, з них 516 були православними, а 32 католиками. На рубежі XIX-XX століть село Томашівка налічувала 140 дворів, мешканців в ній було 733 людини. У селі була ковальня, а також школа грамоти. Селянам належало 525 десятин землі.

Там за пагорбами видніється "кріпосна стіна"

Якщо підходити до палацу з боку воріт, описаних в самому початку. То ліворуч можна побачити колишні госпбудівлі - вочевидь будівлю стаєнь, вибудувану за настільки поширеним в Подільскій губернії та дуже красивому способу - їз гранітних каменів.

І на останок

Дали тут ====>

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища.