Спадщина. Рихти. Палац Підвисоцького. Експедиція 2016 року.
Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.
Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html
Підвисоцький розібрав частину замкових мурів і на протилежному березі Жванчика побудував двоповерховий палац, поруч з яким було закладено парк.
В період Головинських - Підвисоцьких рихтинській замок і палац були осередками літературного життя подільських поляків. В Рихті бувало чимало художників і літераторів, зокрема Міхал Грабовський, Олександр Верига - Даровський, Юзеф Ігнацій Крашевський - най плодовитіший письменник за книгою рекордів Гіннеса, який написав 232 романи у 455 томах.
В новому палаці Підвисоцький зібрав бібліотеку з 4 тисяч стародруків, серед яких були брестське видання Біблії 1568 року, видання віртуальної Міньковецької держави, рукописи-листи, рукописи спогадів, книги універсалів, урядові акти, родинні архіви давніх родів, історичні документи.
це кадри не розфокусовані, то такий шар краски...
Після смерті Костянтина Підвисоцького Рихта перейшла до його доньки Емілії. Інша частина села на лівому березі Жванчика належала по черзі Тржецьким, Белінським, Галицьким, Левицьким, Бахталовським, Рожаловським.
Після смерті Підвисоцького все мистецьке багатство розійшлось в різні руки, розгубилось. Зокрема, в основу створення відомого тритомника доктора Антонія Ролле «Замки подільські на молдавському прикордонні» була покладена колекція історичних документів з фамільного архіву Підвисоцького. За свідченням Ролле, більшу частину Рихтівської бібліотеки (налічувала понад 12 тисяч томів) і рукописів придбали пан Дзялинський із Курник та Ігель, букініст зі Львова. Колекцію гравюр теж придбав Дзялинський. Решта колекції (картини, портрети, збірки кераміки) розійшлися в різні руки.
Останнім власником був пан Калінін. На початку XX століття власник Рожаловський влаштував в палаці лікарню. Нині тут розташована сільська амбулаторія. Будівля страшенно обліплена за всім периметром кахлем.
Можливо, що ліплення, розетки та грубі, розташовані всередині можуть бути ще з дореволюційних часів. Але, якщо грубі ще виглядають дещо як стерпно (чавунні затвори вже явно радянських часів), то про ліплення та розетках говорити складно, бо вони покриті таким товстим шаром фарби, що ледве вгадується то що там зображено. Хоча навряд чи б більшовики, та й далі хто або за радянської влади ліпив би ангельські голівки в канву ліпнини.
і на останок пожежний вихід ...
Джерело:
Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища.
ну як то, так =))
P. S. A cup of hot, strong coffee won't hurt with our project! Come on! It's only a dollar!
ukrainaincognita.com
Коментарі
Дописати коментар